Дніпропетровська область вдячна Благодійному фонду кіннотників України

Практично рік наша країна після повномасштабного вторгнення рф знаходиться в стані боротьби за свою незалежність, за збереження своєї територіальної цілісності.

Дніпропетровщина, яка славна своїми традиціями в кінному спорті, конярстві є прифронтовою зоною і за цей час зазнала не тільки втрат від прильотів російських снарядів, а й стала притулком для евакуйованих коней з зон бойових дій.

За цей період на території нашої області знайшли притулок в цілому близько 300 голів коней, евакуйованих з Харківської, Донецької, Луганської та, навіть, Київської областей. Дехто з них через деякий час мав змогу знайти більш безпечне місце і виїхати в інші області, або за кордон, а деякі і досі перебувають в наших кінноспортивних установах, на подвір’ях приватних власників. Спасибі потрібно сказати керівництву, всім працівникам КСК «Klimenko Stable», які з перших днів приймали в себе на комплексі біженців та евакуйованих коней, КД «Лелеки», СДЮСШОР м. Дніпра, КСК «Іхор», та інш. Саме в цих установах області досі залишається біля сотні таких коней і це незначна цифра у порівнянні з загальною кількістю кінського поголів’я на території області включно з кіньми на приватних подвір’ях. Таких, по самих приблизних підрахунках, налічується в нас понад тисячі.

Війна внесла свої «криваві» корективи й у наявність кормів для годування тварин. В деяких місцях були зруйновані склади з зерном, в деяких вже не вистачає своїх запасів у зв’язку з наданням допомоги евакуйованим. Але завдяки спонсорській допомозі, налагодженню особистих зав’язків з приватними благодійними організаціями, такі питання потрошку вирішувались. Однак, питома вага в наданні гуманітарної допомоги коням нашої області протягом 2022 року та вже на початку цього належить Ukrainian Equestrian Charity Foundation — фонду, завдяки якому ми отримали різноманітні види корму — це були комбікорм як закордонних виробників, так і вже вітчизняних, сіно, сінаж, трошки мюслей, трав’яні гранули.

Чотириногих друзів кіннотників Дніпропетровщини Фонд забезпечив попонами, завдяки в основному нашим естонським донаторам. Ветлікарям великих спортивних комплексів надійшли комплекти ліків та обладнання, а нещодавно й сироп для підтримки тих, в кого є легеневі проблеми. Отримали ми й 4 захисних жилети, з яких два дитячих – вони розподілились між приватними власниками КСК «Horses of Anastasia» та СДЮСШОР міста Дніпро. По жилету для дорослих вершників отримав КСК «Klimenko Stable» та КД «Лелеки».

Ми розуміємо який великий обсяг роботи було зроблено, щоб отримати з закордону таку допомогу і тому наші власники коней на сторінках ФБ неодноразово висловлювали свою вдячність за роботу всім дотичним до Фонду і розміщували відповідні фотографії.

Ще про одну подію мусимо розповісти більш детально. Благодійний Фонд кіннотників України тісно співпрацює і координує свої дії з однією із шведських організацій, представниця якої нещодавно з гуманітарною місією відвідала нашу країну. Завітала Жозефіна з подарунками й до СДЮСШОР з кінного спорту Дніпровської міськради. Прибули гості вже під вечір і тому не мали змоги побачити повноцінні тренування груп, але заступник директора школи, тренери й деякі спортсмени все ж-таки дочекались їх приїзду.

Звісно плідно поспілкуватись не змогли з за відсутності на той момент англомовних спортсменів, але для кіннотників порозумітись у спорядженні коней проблем не було. Наприклад, ось що розповіла нам Тетяна Шкіптань: «Коли виникла необхідність спитати чи немає Жозефіна у своєму арсеналі ковальських приладь, то практично на пальцях я показала що саме край потрібно школ й одразу декілька рашпілів опинились в наших руках, але треба було діяти далі – показую жестами кліщі – витягує і дає, а на додаток ще й три ножі. Це для нас був найцінніший подарунок». Дитячо-юнацька школа отримала не тільки сіно, а й трошки ліків від кольок, декілька упаковок вітамінів, вату, бінти — це стане в пригоді ветлікарю Тетяні Миколаївні Ківель.

Виїздковий тренер Наталія Коблова з радістю отримала в руки декілька трензелів та мундштуків, вуздечок. Серед гуманітарного вантажу було спорядження для коней у вигляді бінтів, ногавок, ватників, штук 7 підпруг, а також недоуздків як новеньких, так і б\у, чомбурів, а для вершників — курточки та декілька пар робочих черевиків.

«Величезне «дякую» нашим іноземним друзям» — говорить Мілена Тараненко – «передають також наш поні Мохі та евакуйовані маленькі друзі – на жаль, вони також втратили свої речі та усе своє минуле життя через російську агресію, тож тепер тепленькі попони та новенькі недоуздки стали у нагоді Кеші та його подружці Капі».

Наприкінці зустрічі із шведськими друзями діти спортсмени отримали солодкі подарунки — цікаві європейські адвент-календарі зі смачними шоколадними цукерками-сюрпризами.

Жозефіна дуже позитивна і, навіть, незважаючи на мовні розбіжності, ми все одно спілкувались й дякували та дружно зааплодували після її слів «Слава Україні!»

P.S. На завершення нашого невеличкого огляду стану забезпечення гуманітарною допомогою коней Дніпропетровщини хочеться висловити вдячність Олександрі Кармазіній, яка в багатьох випадках брала на себе процес отримання у вантажних поштових відділеннях міста відправлень, сортування та, іноді, доставки власникам коней товарів.