ХХХІІІ літні Олімпійські Ігри Париж, 2024 Частина 1

За традицією, після того, як 16 квітня у грецькій Олімпії, на Батьківщині Олімпійських Ігор було запалено Олімпійський вогонь, він розпочав свій довгий шлях до столиці Франції. Після 12-денної подорожі унікальним трьохматчовим кораблем, збудованим у 1896 році, нарешті 8 травня потрапив в один з портів Марселя, звідки факелоносці рознесли полум’я в усі регіони країни, а згодом Олімпійський вогонь було встановлено в Саду Тюїльрі, неподалік Лувру.

Урочисте відкриття ХХХІІІ літніх Олімпійських Ігор відбулося 26 липня у Парижі. Останній раз столиця Франції приймала Олімпіаду 100 років тому, у 1924 році, тоді до програми Ігор було включено 17 видів спорту, участь у змаганнях взяли 3089 спортсменів з 44 країн світу, а календар був дуже розтягнутим у часі — він охоплював майже 3 місяці, з початку травня до кінця липня. На відміну від Ігор 100-річної давнини, ХХХІІІ Олімпіада тривала у стислому графіку. Право взяти участь у Олімпійських Іграх-2024 вибороли близько 10500 атлетів з 206 країн, у програмі міжнародного шоу було представлено 32 види спорту, зокрема чимало нових — серфінг, скейтбордінг, спортивне скелелазіння, а також дебютний брейкінг (брейк-данс); натомість бейсбол, карате, софтбол із переліку олімпійських дисциплін вилучили. Російських та білоруських атлетів після тривалих дискусій до участі у Олімпіаді було допущено лише у нейтральному статусі, до того ж не у всіх видах спорту та у дуже обмеженій кількості.

Україну на ОІ-2024 представляли 140 спортсменів, серед яких, на жаль, цього разу кіннотники були відсутні.

Заповітна мрія кожного учасника – це олімпійські медалі. До речі, кожна з них має в собі фрагмент заліза 1889 року з Ейфелевої вежі.

Церемонія відкриття Ігор тривала у незвичній та оригінальній формі. Автором перформансу був відомий французький актор та режисер Томас Джолі. За його задумом вперше у історії Олімпіад шоу відбувалося поза межами легкоатлетичного стадіону — національні делегації з’являлися перед вболівальниками на 160 великих тематично оздоблених човнах.

Учасники цього запливу почали 6-ти кілометровий маршрут від мосту Аустерлиць, оминули острів Сіте з всесвітньо відомим Собором Паризької Богоматері, Дім Інвалідів, міст Олександра ІІІ та низку змагальних локацій вздовж берегів Сени, після чого зупинилися біля площі Трокадеро. Паралельно з запливом центральними вулицями Парижу до Трокадеро прямували піші колони атлетів, які мали доєднатися до своїх делегацій на знаменитій площі та продовжити участь в урочистому заході. Прапороносцями національної збірної команди України на відкритті Ігор ХХХІІІ Олімпіади в Парижі були Еліна Світоліна та Михайло Романчук.

Спортивні змагання на ОІ-2024 тривали 19 днів.

Значна їх частина відбувалася у Парижі, але низка футбольних та гандбольних матчів проходила за межами столиці, на стадіонах великих французьких міст, а серфінгісти взагалі змагалися за медалі на території Французької Полінезії — острові Таїті.

Щодо кінноспортивних випробувань, то місцем їх проведення став відомий комплекс у Версальському парку, старовинній резиденції французьких королів. До програми входили індивідуальні та командні змагання у трьох традиційних дисциплінах — конкурі, виїздці та триборстві. Кількість учасників ОІ-2024 у кінному спорті становила 200 дуетів вершник-кінь.

Конкур

Конкуристи на ОІ змагалися з 1 до 6 серпня. Схеми конкурних маршрутів розробляли команди курс-дизайнерів під керуванням славнозвісних майстрів Сант’яго Варели з Іспанії та француза Грегорі Бодо. Висота перешкод на маршрутах сягала 165 см.

Боротьбу за командні нагороди розпочали 20 конкурних збірних, до фіналу увійшла половина з них. Попри дуже високі шанси на перемогу команда Німеччини, яка у перший день єдина серед конкурентів завершила виступ без штрафних, не зуміла втримати виграшну позицію. Олімпійськими чемпіонами стали представники Великої Британії. У фіналі троє британських конкуристів не зруйнували жодної перешкоди, лише по одному штрафному очку за перевищення встановленої норми часу заробили дуети Scott Brash–Hello Jefferson (Cooper van de Heffinck/Hovis) та Ben Maher–Dallas Vegas Batilly (Cap Kennedy/Voiletta Batilly), а наймолодший учасник збірної Harry Charles в парі з Romeo 88 (Contact van de Heffinck/Only Picobello) був взагалі бездоганним. Шеф-де-екіп британської збірної не стримував емоцій, адже задумана ним розстановка гравців виявилася дійсно ефективною — вдалий початок від Ben Maher та Dallas Vegas Batilly було посилено чистим фінішем у виконанні Romeo під сідлом Harry Charles, але вирішальним все ж став виступ дуету Scott Brash–Hello Jefferson, від якого по суті залежав результат двобію між американською та британською командами, і тут у великій нагоді стали широко відомі залізні нерви Скотта Браша. Британці фінішували з блискучим результатом 2/237.47 та втретє у історії олімпійського конкуру здобули найвищі нагороди Ігор.

Комплект срібних медалей було вручено збірній США, що складалася з дуетів Karl Cook–Caracole de la Roque (Zandor/Pocahontas d’Amaury), Mclain Ward–Ilex (Baltic VDL/Calendula) та Laura Kraut–Baloutinue (Balou du Rouet/Utika). Американці завершили виступ з 4 штрафними — їх було нараховано за руйнування у потрійній системі від Baloutinue, яке його вершниця назвала дуже дивним, адже кінь виконав стрибок дуже чітко, хіба що з незначним перевищенням імпульсу. Результат срібних медалістів становив 4/229.90.

На третю сходинку п’єдесталу піднялися конкуристи Франції, які виступали у складі Olivier Perreau–GL Events Dorai d’Aiguilly (Kannan/Bijoi Orai), Simon Delestre–I Amelusina R 51 (Dexter R/B Amelusina R22) та Julien Epaillard–Dubai du Cedre (Baloubet du Rouet/Urgada de Kreisker). Французи буквально вирвали медалі у конкурентів з Нідерландів. Ці дві команди прийшли до фінішу з майже однаковим результатом — 7 штрафних очок та 238 повних секунд, але 12 сотих у французької збірної вартували бронзи, тоді як 69 сотих у голландців залишили збірну Нідерландів без нагород. Особливо щасливим серед атлетів приймаючої країни виглядав Olivier Perreau, який виступав на кобилі власного розведення і залишився дуже задоволеним її бездоганно чистими стрибками, завдяки яким команда здобула бронзові нагороди ОІ-2024.

За нагороди у індивідуальній першості з конкуру на бойову арену Версаля вийшли змагатися 74 дуети, 30 з яких увійшли до фіналу. Розподіл медалей визначався у перестрибуванні, в ньому взяли участь лише 3 дуети, що завершили основний раунд без порушень. За результатами перестрибування олімпійським чемпіоном став атлет з Німеччини Christian Kukuk, якому допомагав 14-річний сірий вестфальський мерин Checker 47 (Comme il Faut 5/Pamina). Лише цей дует подолав маршрут перестрибування без руйнувань, фінішувавши з результатом 0/38.34.

Видатний швейцарський конкурист Steve Guerdat в парі з Dynamix de Belheme (Snaike de Blondel/Soudaine du Montet) намагався обіграти суперника у швидкості, але не лише програв йому кілька сотих секунди, а й заробив на маршруті 4 штрафних. Із результатом 4/38.38 Steve Guerdat став срібним призером ОІ-2024 в індивідуальній першості. Третє місце посів представник Нідерландів Maikel van der Vleuten, чий напарник Beauville Z N.O.P. (Bustique/Wrinton) також завершив маршрут з одним руйнуванням, результат 4/39.12 вартував бронзової нагороди Олімпіади.