КУБОК УКРАЇНИ З ПОДОЛАННЯ ПЕРЕШКОД: ФІНАЛЬНИЙ АКОРД 2021 РОКУ (випуск журналу №54)

Цього року середина листопада потішила українських кіннотників не тільки лагідною осінньою погодою, але й важливим підсумковим конкурним івентом: з 11 по 14 листопада Жашківський кінно-спортивний комплекс гостинно прийняв Фінал Кубку України з подолання перешкод. Змагання проходили паралельно з іншим відомим українським комерційним турніром «Кубок Parade Allure».

Усього на участь у Фіналі Кубку України було заявлено 42 спортивні пари. Вершники змагались у трьох вікових категоріях: Діти (група 1 та 1а), Юнаки (група 2а) та Дорослі (Коні 5років, 6-ти та 7р. і старші). Для спортсменів Програмою змагань передбачалось 18 маршрутів різних рівнів складності. У четвер всі заявлені вершники успішно пройшли мандатну комісію, а їх чотириногі партнери ветеринарну інспекцію. Суддівська бригада працювала під керівництвом досвідченої судді міжнародної категорії 3* Ірини Шульги. Цікаві, складні та різноманітні маршрути для учасників змагань будував гуру курс-дизайну, Почесний Суддя ВФКС, львів’янин Сергій Жогов.

Категорія «Діти»

Для вершників групи 1-а висота перешкод коливалась від 105 см. до115 см. На старт першого змагального дня вийшли шість спортивних пар з яких чотири отримали по 4 штрафних і серед них на розподіл призових місць вплинув час проходження. Перевага була на боці 12-річної спортсменки із Харкова Марії Водовозової. Отримати золоту медаль їй допоміг жеребець Будапешт. Спортивна пара представляла Дергачівську ДЮКСШ, тренери Оксана Сайнієва та Дмитро Іващенко. Срібло виборола 13-річна Марія Томіліна та рудий мерин Казино — представники КСК «Nicolas Horse Club», тренер Тетяна Зеленкова. Третє місце посіла 13-річна сумчанка Ксенія Буркотенко, яка виступала на кобилі з солодкою кличкою Іриска – це були представники ОКНТЗ «Сумська кінна ДЮСШ», тренер Олександр Щегло. Наступний учасник в цій групі Микола Глущенко також мав на маршруті 4 штрафних очки, але це вже було 4-е місце. Таким чином саме ця четвірка пройшла кваліфікацію (до 12 штрафних очок) та була допущена до другого змагального дня. Висоту 110 см. знов безпомилково проходить Марія Водовозова, тільки по часу Водовозовій програє Марія Томіліна. Інші два учасника не впорались з поставленим курс-дизайнером завданням і були виключені зі змагань. Заключний маршрут без штрафних очок долає тільки пара Томіліна-Казино, золота медаль якої стала гідним подарунком для її тренера Тетяни Зеленкової у день народження. За дві помилки Марія Водовозова з Будапештом отримують 8 штрафних і їй вручають срібну медаль третього дня змагань.

Частина спортсменів категорії «діти» брала участь у розіграші нагород вже на маршрутах висотою від 115 до 125 см., і звичайно їх складність також підвищувалась. Вершники даної групи 1 теж спочатку були представлені шістьма спортивними парами, але до фінішу дійшли всього чотири. З основним маршрутом першого дня впевнено впорались чотири пари, однак переможців і призерів визначило перестрибування, в якому перевага була на боці 14-річної киянки Катерини Азарової з кобилою Елсі (кінний клуб «Гранд Хорс» м. Бровари, тренер Михайло Павлюченко. Тільки по часу їй програв 13-річний Савелій Пуртов в парі з жеребцем Карат PKZ (КСК «Equides Сlub», тренер Михайло Пилипенко). Після відмови від перестрибування на 3-му місці залишилась Катерина Азарова, але вже з іншим партнером – сірим мерином Ванкувером. Другий день кардинально змінив розклад сил у цій групі. Маршрут №2 із висотою перешкод 120 см. виграли Борис Валенберг разом з гнідим жеребцем Хартман PKZ, ця спортивна пара представляла Київську обл., Дергачов Family Club, тренер Едуард Слободенюк. Срібло на маршруті вибороли 13-річна сумчанка Єва Ван Сайен та гніда кобила Делі — представники Відокремленого підрозділу ВФКС у Сумській обл., тренер Олександр Іванов. Катерина Азарова та Елсі у підсумку цього маршруту посіли третє місце.

Маршрут №3 (125 см.) третього змагального дня знов дещо «перетасував» позиції учасників. На цей раз «золото» вибороли Борис Валенберг та Хартман PKZ, проте «срібло» дісталося Савелію Пуртову разом з Каратом PKZ, а «бронза» Катерині Азаровій з Елсі.

Меншою кількістю учасників – всього чотирма парами — була представлена наступна категорія – Юнаки.

В перший день змагань перемога була на боці спортивної пари із Харкова — Дар’я Галімова-Аміра (Дергачівська ДЮКСШ, тренери Оксана Сайнієва та Дмитро Іващенко). Друге місце вибороли Максим Полов’ян разом з Калістою, які представляли Кінний Двір «Лелеки» та Черкаську ШВСМ, тренер Сергій Черних. «Бронза» у сумчанки Катерини Очкуренко, яку їй здобути допомогла сіра кобила Каппа, вони виступали за Сумську кінну ДЮСШ, тренер Ксенія Оніщенко.

На другий день змагань в маршруті висотою 120 см місця розподілилися наступним чином: 1-е Катерина Очкуренко та Каппа, 2-е Дар’я Галімова та Аміра, 3-е Максим Полов’ян та Каліста. Третього дня на маршруті №6а (125 см.) розстановка сил в юнаків була аналогічна першому дню: Галімова – Полов’ян – Очкуренко.

«Дорослі» вершники змагались у маршрутах для різних вікових категорій коней.

Найчисленнішою була група, в якій за перемогу боролись спортсмени на конях п`яти років. У перший день на старт вийшли 16 спортивних пар, але пройти всі три маршрути протягом турніру змогли тільки 13. До речі, в цій групі молодих коней представляли в основному досвідчені конкуристи. Так, під сідлом мсмк Сергія Черних стартували гніда кобила Малібу PKZ (0штр.\ 0штр в основному маршруті \0); темно-гнідий мерин Ловелас (1штр.\12\29); сіра кобила Беверлі PKZ (9штр\2\4) та гнідий жеребець Каліостро PKZ (13штр). Кращій результат протягом трьох днів продемонструвала гніда кобила Бейлі Бі, яку представив на конкурному полі Едуард Слободянюк. Ця пара перший та другий маршрути пройшла без штрафних і тільки в двофазовому мали 4 штр. та два за перевищення норми часу. Саме тут вони «віддали» перше місце гнідій кобилі за кличкою Чакра від Кептен Файера та Чіко-Чіко, на якій долав маршрути Кубку України Олександр Лапін – СКК «Dergachov».

Дві срібних медалі та одну бронзову виборов Олександр Іванов в парі з сірим ганноверським жеребцем Стіл Хартс – їх скарбничка штрафних очок залишилась порожньою. У підсумку отриманих штрафних очок (всього 4) протягом трьох маршрутів відзначилась пара Анна Пархоменко-Мартініус PKZ. Гідний результат продемонструвала також низка інших вершників.

Категорія «коні 6 років» була представлена трьома спортивними парами, які і розігрували комплекти нагород між собою. В перший день змагань на висоті 120 см. виграли мс Анна Пархоменко разом з бельгійською сірою кобилою Перфект Стар PKZ — вони представили Петриківський кінний завод та спортивне товариство «Динамо», тренери Володимир Копилов та Володимир Аккерман. Друге місце залишив за собою мс Іван Кирилюк – в нього під сідлом свої кращі якості демонстрував вестфальський сірий жеребець Корне Бой, тренер Андрій Пономарьов. Третє місце виборола спортивна пара мс Кирило Думчиков та руда кобила української верхової породи Хуанхе, які виступали за ОКНТЗ «Сумська кінна ДЮСШ», тренер Артем Єрмолін. Аналогічна розстановка сил (Пархоменко – Кирилюк – Думчиков) склалася і другого дня на двофазовому маршруті – тут висота перешкод коливалась від 125 до 130см.

Третій день маршрут №18 (130 см.) виявив лише переможця та срібного призера, якими стали Анна Пархоменко та Кирило Думчиков. Іван Кирилюк, на жаль, не завершив маршрут.

У Програмі змагань передбачались три маршрути для вершників, які змагались за звання «Володар Кубку України» на конях 7 років та старше. Ця група була представлена шістьма спортивними парами між якими протягом усіх трьох змагальних днів точилася запекла та видовищна боротьба. Першого дня на маршруті висотою 135 см. перемогу святкував Дмитро Іващенко в парі з сірим вестфальським жеребцем 2012 року народження Кромвелл, вони, так само як і наступна пара Альона Соловйова та Дікасі, не отримали жодного штрафного очка під час проходження маршруту, а на розподілення місця вплинув результат електронного обліку часу. «Бронзу» вибороли Іван Кирилюк разом з вестфальцем 2014 р.н. Конрадом і тут також роль відіграв час – у підсумку одне штрафне за перевищення норми.

Висота перешкод у двофазовому маршруті наступного дня дорівнювала 140 см. і без штрафних очок впоратись з завданням змогли тільки дві пари: Анна Пархоменко-Кволіті Чойс PKZ та Альона Соловйова-Дікасі. З одним руйнуванням фінішували Юлія Третяк-Талуба-PKZ.

І найвищим та найскладнішим маршрутом турніру став Гран-Прі з висотою перешкод 150 см. Єдиною спортивною парою, якій вдалося подолати дистанцію без штрафних очок та вибороти Кубок України 2021, стали Анна Пархоменко та Кволіті Чойс PKZ. Це стало подвійним святом для Анни – адже саме цього дня, 14 листопада, спортсменка відзначала свій День народження! Срібло завоювали Дмитро Іващенко та Кромвелл, а бронзу — Юлія Третяк в парі з Талубою PKZ.
Перебіг боротьби в цьому маршруті ми попросили прокоментувати суддю національної категорії з подолання перешкод Віру Кириченко:

На полі було встановлено 12 перешкод і кожній спортивній парі необхідно було здійснити 15 стрибків і бажано пройти маршрут висотою 150 см. без штрафних. Норма часу дорівнювала 90 секундам.

Згідно затвердженим Міністерством молоді і спорту України «Критеріям конкурсного відбору спортсменів для комплектування складу національних збірних команд» тільки вершник, який посів 1 та 2 місця на Кубку України в цій категорії може претендувати на зарахування у склад кандидатів збірної команди на 2022 рік. Тому, хоча мені здається що наші вершники про це навіть не здогадувались, можливо було очікувати запеклу боротьбу саме за ці два місця. Але про все по порядку. Першим на полі з’являється представник Жашківського кінного заводу Іван Кирилюк з Конрадом. Старт вони прийняли вдало, але вже на п’ятій (прямовисній) перешкоді отримують 4 штрафних за її руйнування. Але офіційно фінішувати цій парі не вдалось, вони були виключені зі змагання за порушення маршруту. Прикро, але – факт. Голос судді інформатора сповіщає, що на бойову арену запрошується м\с Анна Пархоменко, у якої під сідлом cемирічний Кволіті Чойс PKZ. Загадувати справа не вдячна, але досвіду в цієї вершниці достатньо, емоційна напруга також не повинна завадити, бо нещодавно Анна брала участь у чемпіонаті світу серед молодих коней в Ланакені, правда на іншому коні, тому сподіватись на гідний результат можна було. Колокол і старт. Перша половина перешкод не склала труднощів ні для коня, ні для вершниці – кинулась в очі і манера використання поводу як засобу керування своїм партнером – під час підвисання над перешкодою спортсменка не зробила жодного зайвого руху, що міг би завадити коню і призвести до руйнування. Потрійна, а далі подвійна система підкоряються безпомилково, ось вже створи фінішу — 0 штрафних і це вже заявка на участь у перестрибуванні.

А тим часом на старті наступна пара Юлія Третяк з Талубою PKZ. Саме не зовсім вдалий перетин стартової лінії і такий самий підхід до першої перешкоди приносить їм 4 штрафних, однак Юлія змогла зібратись і аж до потрійної системи порушень зафіксовано не було. Але, як це не прикро, саме на вході у систему вони знов допускають руйнування і з 8 штрафними фінішують. З таким самим результатом завершує змагання і наступна вершниця — Альона Соловйова в парі з конем Дікасі, з тією різницею, що статус кво вони змогли зберегти до восьмої перешкоди – здавалось що вони витримають так до самого фінішу – ні. На дев’ятій та на вході у подвійну – руйнування.

Залишається всього дві пари і постає питання чи буде перестрибування. Буквально на третій перешкоді Коромвелл Дмитра Іващенко задом збиває жердину. А далі все іде як по маслу. Попереду подвійна система, здавалось, якщо вже потрійну подолали чисто, то тут має бути також, але знов на вході жердина опускається на грунт. Знов такий самий результат – 8 штрафних. Вся надія на Олександра Іванова. Він разом з своїм досвідченим Браксіс Стар в цьому, і не тільки, спортивному сезоні декілька разів підтверджували свою перевагу у таких маршрутах, тому всі присутні сподівались на гідну відповідь Ганні Пархоменко. Неквапливо, розмірним рухом вони перетинають створи старту, долають першу перешкоду, надалі вершник трошки додає, друга, третя, четверта – все йде добре, підходять вже до дев’ятої – начебто вже ось-ось фініш, але пара, так саме як і Альона Соловйова, допускають ідентичні помилки на дев’ятій та на 11а перешкодах, і знов «злополучні» 8 штрафних.

Таким чином мс Анна з Кволіті Чойс PKZ залишилась єдиною парою кому у повному обсязі підкорився Гран-Прі нинішнього року і саме Анна Пархоменко стала Володарем Кубку України 2021 з подолання перешкод. 

Звання срібного призера присвоєно Дмитру Іващенко, бронзового — Юлії Третяк.

По завершенню турніру ми поставили кілька запитань володарці Кубку України 2021 Анні Пархоменко:

1. Анна, як давно ти тренуєшся в парі з Кволіті Чойс PKZ, який він в роботі?

Кволіті Чойс PKZ приїхав до нас 9 місяців тому. Його придбала наша молода спортсменка, яку ми плануємо готувати наступного року до чемпіонату Європи. Зараз вона поїхала на навчання і я треную коня для неї. Сьогодні ми вперше на турнірі спробували подолати таку велику висоту для цього семирічного коня.

У роботі це супер хороший кінь, він добрий і старанний, це кінь, який завжди хоче бути лише першим!

2. У скількох етапах Кубку України ти брала участь у цьому році саме на Кволіті Чойс PKZ?

В парі з Кволіті Чойс PKZ ми брали участь в одному етапі, який проходив у березні місяці, надалі його було продано і на ньому успішно виступала Жукова Анастасія в категоріях «Діти» та «Юнаки». І ось тут, у Кубку України на Кволіті Чойс PKZ я стартувала вдруге, у березні перший раз, зараз другий.

3. Перемога в Фіналі була для тебе важливою, або насамперед ціллю був гідний результат та виступ, а перемога сталася як додатковий бонус?

Саме так. Для нас завжди найголовніше це правильне технічне виконання кожного стрибка та проходження маршруту, тому що, як правило, це і є показник результату, якщо ти це зможеш зробити, то швидше за все виграєш. А якщо ти думатимеш лише про перемогу, то не зможеш зосередитися на собі та на коні, не зможеш якісно виконати все необхідне і залишатись сконцентрованою весь маршрут.

4. Маршрут Гран Прі легко дався чи виявився складним? Можливо переймалась з приводу якихось конкретних перешкод?

Абсолютно нічого не турбувало, я була впевнена в цьому коні, я знаю його здібності. Звичайно, від «повалу» ніхто не застрахований, але труднощів взагалі для нас ніяких не виникнуло. Він просто старався ще більше ніж зазвичай!

5. Чи задоволена ти результатами цього сезону змагань в цілому?

Так, дуже задоволена. Всі наші коні набрали максимально пікову форму і всі показали дуже гарний результат.

6. Дійсно на всіх конях ти завжди серед лідерів. Як тобі це вдається? Хто тобі допомагає?

Перемоги на арені — це завжди спільний результат праці нашої дружної команди. В першу чергу хочу подякувати тренерам Петриківського Племконезаводу та, за сумісництвом, моїм тренерам Копилову Володимиру Івановичу і Аккерману Володимиру Володимировичу, їхні настанови та тренерська професійність завжди допомагають покращити результат. Мені дуже подобається працювати у такій згуртованій команді! Сподіваюсь що далі буде ще більше і ще краще! Також я дуже вдячна власнику моїх чотириногих партнерів Мілованову Андрію Анатолійовичу за можливість тренуватися і виступати на його чудових, талановитих конях.

7. Яке загальне враження стосовно саме серії Етапів Кубку України?

Все дуже подобається! Хороший курс дизайнер, технічно правильно та грамотно виставлені маршрути. На цих етапах ми підготували коней до Фіналу.

8. Які плани на наступний сезон змагань? У тебе багато чотириногих партнерів, можливо когось вже готуєш до участі на висоти Гран-Прі у наступному сезоні?

У нас є наш основний кінь, який вже готовий на Гран-Прі, він дорослий – це Лотос PKZ. Зараз він готується на інший турнір, тому сюди не приїхав. Також на наступний рік, я гадаю, на Гран-Прі підготуємо ще і Перфект Стар PKZ, їй буде 7 років, можливо не 150, але 140см у свої 7 років вона стрибатиме.

9. У планах на майбутнє є участь у міжнародних змаганнях? Якщо так, то яких саме?

Так, обов’язково. Ми цього року стартували в Ланакені. Це був чемпіонат Світу серед молодих коней і наш кінь показав найкращий результат за всю історію виступів українських вершників, які коли-небудь брали участь у цьому чемпіонаті. Ми плануємо на цей турнір поїхати знову, але вже з іншими кіньми, яким зараз 5 років, а наступного року буде 6. Хоча цілком можливо, що і Перфект Стар PKZ знову поїде на цей турнір для участі в маршрутах для семирічних коней.

Дякуємо! Ще раз прийміть наші найщиріші вітання з приводу Дня народження та гідної перемоги! Бажаємо подальшого успіху як у спорті так і в житті! Нехай кожен день буде таким чудовим як сьогодні!

Після вражень переможниці Гран-Прі, ми звернулися до головної судді змагань Ірини Василівни Шульги, чия праця та обов’язки на турнірі були найвідповіданішими:

1. Ірино Василівно, Ви були на багатьох етапах Кубку України і суддею і шеф стюардом, мали змогу спостерігати за розвитком спортивних пар і самого турніру з самого початку безпосередньо на місці подій. На Вашу професійну думку, на скільки допоміг українським вершникам такий етапний формат проведення Кубку України?

Дякую за запитання. Будь-який Кубок передбачає наявність етапів та фінальних змагань.

Така схема проведення дозволяє вершникам планувати спортивний сезон, готуватись до основних стартів в Україні, своєчасно вносити корективи в підготовку та поступово набирати форму перед найважливішими змаганнями.

2. Чи можна сказати, що спостерігається прогрес як в плані організації, так і в рівні підготовки українських вершників?

Так, завдяки великій кількості етапів відбувається процес синхронізації всіх, хто задіяний у підготовці та проведенні змагань. Завдяки кваліфікованій команді суддів та особливо натхненній праці курс-дизайнера Сергія Жогова, спортсмени мали можливість дуже поступово та якісно готувати своїх коней до Фіналу.

3. З погляду головного судді, як вплинув карантин на проведення фіналу?

При проведенні спортивного заходу ми дотримувались необхідних санітарних вимог. Та деякі спортсмени не змогли взяти участь у Фіналі, можливо однією з причин стало саме введення карантинних обмежень.

4. Яка атмосфера панувала на змаганнях, чи все пройшло згідно Регламенту та Правил змагань?

Змагання, як завжди, були проведені у відповідності до Регламенту та Правил. Ніяких порушень не було. Доброзичлива, дружня атмосфера та комфортне місце проведення Фіналу сприяли успішним результатам.

5. Можливо хтось із спортивних пар особливо запам’ятався і відзначився у Фіналі? Якщо так, то хто саме?

Всі учасники гідно представили свої спортивні осередки. Особливо приємно було спостерігати за вершниками, які змагались на конях семи років та старше. Тут лідери змінювались, але найстабільнішою була Анна Пархоменко зКволіті Чойс PKZ. Вона і стала володарем Кубку України 2021 року. У доволі складних маршрутах протягом трьох днів добре виступали Альона Соловйова, Дмитро Іващенко, Юлія Третяк, Олександр Іванов, Іван Кирилюк. У маршруті Гран-Прі висотою 150 см були доволі непрості траєкторії, цікаві комбінації та зв’язки, і, незважаючи на складності, спортсмени показали професійну їзду та непогану техніку подолання перешкод.

6. Що б ви додали, або можливо змінили у форматі проведення серії цих змагань, або все і так гаразд?

Як на мою думку, то формат змагань змінювати не потрібно – Кубкова схема є оптимальною.

7. Ваші побажання нашим вершникам на наступний сезон змагань?

Користуючись нагодою хочу подякувати всім причетним — без згуртованої команди змагання провести неможливо. Протягом сезону 2021 було багато яскравих виступів, вершники наполегливо йшли до своєї мети незважаючи на примхи погоди, яка вносила свої корективи у змагання. У наступному сезоні бажаю всім міцного здоров’я, реалізації планів, закінчення карантину. Та найбільше хочеться мати повні команди на чемпіонатах Європи у всіх вікових категоріях і відкриття нових зірочок на нашому спортивному небосхилі.

P.S. Висловлюю щиру вдячність Вірі Кириченко та Надії Казначеєвій за допомогу в підготовці матеріалу.