Horses > Глобал > Longines Global Champions Tour, CSI5* 9-й етап, Лондон (Велика Британія), 10-й етап, Валкенсвард та 11-йетап, Гамбург (Німеччина) (випуск журналу №53)

Longines Global Champions Tour, CSI5* 9-й етап, Лондон (Велика Британія), 10-й етап, Валкенсвард та 11-йетап, Гамбург (Німеччина) (випуск журналу №53)

Татьяна Маринич

9-й кваліфікаційний етап, Лондон (Велика Британія),

13-15 серпня 2021 р.

Для шведського атлета Педера Фредріксена сезон проходить не просто вдало, а дуже вдало. Щойно він повернувся з Токіо, звідки привіз дві високі нагороди — срібну медаль у особистій першості та золоту у командних змаганнях з конкуру, а вже впевнено стартував у черговому етапі турніру LGCT у Лондоні, де блискуче виграв Гран Прі в парі з Catch Me Not S (Cardento 933/Ralmea (Ex.Black Lady)). Нагадаймо, що це вже друга перемога Фредріксена у сезоні 2021: наприкінці травня він виборов головний приз етапу у Раматюелі, де його напарником також був 15-річний сірий мерин Catch Me Not.

На відміну від Олімпійських ігор у Токіо, де спостерігачів на трибунах практично не було, лондонський Гран Прі проходив за палкої підтримки вболівальників, що вкупі з чудовою природою та майстерно побудованим маршрутом створювало фантастичну атмосферу для учасників етапу. В основному раунді стартувало 35 пар вершник-кінь, та лише 6-ти з них судилося завершити дистанцію бездоганно. У перестрибування, крім шведського дуета, потрапили три пари з Бельгії, одна з Німеччини та одна з приймаючої країни — єдиним учасником фінального раунду від Великої Британії став ветеран конкуру John Whitaker.

Відомий бельгійський вершник Gregory Wathelet першим вивів на бойове поле свого чотириногого напарника Faut-il des 7 Vallons (Comme il Faut 5/Firis de la Maine). Для 10-річного жеребця це був дебютний виступ на турнірі такого високого рівня — на маршрутах з висотою перешкод бпонад 150 см він ще не стартував жодного разу. Невелика помилка на середині дистанції вартувала дуетові 4 штрафних очок, втім враження від нього були дуже приємні. Далі на арені з’явився співвітчизник Грегорі, Nicola Philippaerts в парі з Katanga v/h Dingeshof (Cardento 933/Tabelle Dingeshof Z). Ця 11-річна кобила відрізняється не лише стрімкістю, а й акуратним подоланням перешкод, але для пари це явно був невдалий день — два дуже грубих повали принесли бельгійцю 8 штрафних. Такий початок перестрибування вже заінтригував вболівальників, а тут і німецький вершник Christian Ahlmann в дуеті з Clintrexo Z (Clintissimo Z/Rexotta Z) зробив свій внесок у цю інтригу — також 8 ш.о., правда показник часу трохи вищий, ніж у Philippaerts’а. Невже чистих фінішів в цьому перестрибуванні не буде? Але сумніви вмить розвіяв третій представник Бельгії Niels Bruynseels, що стартував на 13-річній кобилі Ilusionata van’t Meulenhof (Lord Z/Carthina Z). Цей дует подолав маршрут без порушень, хоча трохи затримався на останній лінії, тому результат швидкості виявився досить скромним — 39.44 сек. Що ж відповіли на виклик двоє останніх учасників перестрибування? Peder Fredricsen, у якого під сідлом стрибав Catch Me Not, полетів по дистанції, як кажуть, на одному диханні та зупинився аж тоді, коли лишив далеко позаду фінішну лінію, а на табло висвітився фантастичний результат 37.79 сек.! Появу на полі єдиного представника Великої Британії у перестрибуванні вболівальники зустріли пронизливою тишею — адже зараз доля нагород була цілком сконцентрована в руках 66-річного атлета John’а Whitaker’а. Під сідлом ветерана в заключному раунді стрибав французький сель Unick du Francport (Zandor/Peche du Heup), і слід зауважити що обоє, кінь та вершник, зробили все можливе, аби обіграти Фредріксена, але безпристрасний хронометр зафіксував результат 37.93 сек., і це було лише друге місце. “Я міг би виграти, мій кінь був у чудовій формі”, — сказав Whitaker трохи згодом, і йому ніхто не заперечував. Виступ дійсно був дуже вдалим, проте перемогу виборов шведський вершник, який відтепер уже не приховував своїх намірів стати першим номером у цьому сезоні. Як завжди стриманий і скромний, Fredricsen зізнався, що до останнього не був впевнений у тому, що стане володарем головного призу. “Коли слідом за тобою стрибає такий майстер як Whitaker, ніколи не знаєш, що на тебе очікує”, — сказав переможець етапу. “Але це був чудовий спорт і чудова атмосфера, тому сьогодні я просто щасливий”, — додав він.

 

10-й кваліфікаційний етап, Валкенсвард,

20- 22 серпня 2021 р.

Ще один “золотий” квиток до Праги знайшов свого володаря на бойовій конкурній арені Валкенсварда. Перепустку на участь у Суперкубку цього разу виграв славетний атлет з Німеччини Daniel Deusser.

Боротьба за головну нагороду етапу, як зазвичай, розгорнулася у перестрибуванні, на старт якого вийшли 8 кращих дуетів вершник-кінь. Непоганий початок раунду у виконанні австрійського спортсмена Max’a Kühner’a в парі з конем Elektric Blue P (Eldorado vd Zeshoek/French Kiss P) відкривав широкі можливості для його конкурентів — хоча маршрут ця пара пройшла без порушень, показник часу 48.37 сек. був, як би мовити, не зовсім чемпіонським. Але далі вершники почали стрімко заробляти штрафні очки: спочатку легендарний німецький атлет Marcus Ehning з A la Carte NRW (Abke 4/Luxilla) аж тричі помилявся на дистанції, яку завершив з 12-ма штрафними, слідом за ним конкурист з Бразилії Marlon Módolo Zanotelli та його Grand Slam VDL (Cardento 933/Wonder) двічі не вписалися у круті віражі, і результат отримали відповідний — 8 ш.о. та 48.22 сек. Ще один учасник перестрибування, представник приймаючої країни Kevin Jochems разом з Turbo Z (Thunder vd Zuuthoeve/Gicini) намагається покращити показник австрійця, але йому вдається лише вийти на другу позицію у проміжному підсумку — 4 штрафних він все ж таки заробляє, і що найбільш прикро, робить це на останній перешкоді.

Ну і ось нарешті другий “нульовий” результат. Австралійська легенда Edwina Tops-Alexander дуже виважено веде по маршруту свого напарника Fellow Castlefield’а (Je t’aime Flamenco/Bred by Liefhebber) і фінішує без помилок. Час у австралійської пари теж гідний – 48.21 сек., і це вже заявка на призове місце. Пристрасті накаляються! На старт виходить третя пара з Німеччини, Christian Ahlmann,  якого під сідлом Clintrexo Z (Clintissimo Z/Rexotta Z), але їхні зрізання кутів на маршруті виявляються надто ризикованими. Пара фінішує з результатом 8 ш.о. та 57.92сек., тож навіть обійти бразильця Альману не вдається. Тепер слово за двома останніми дуетами цього драматичного перестрибування. Молода та амбіційна голландська конкуристка Sanne Thijssen рішуче виводить на бойову арену свого коня Con Quidam RB (Quinar/S-Capitola B) — це остання надія місцевих вболівальників на перемогу хоча б однієї з національних улюбленців. Дівчина трохи ризиковано закладає віражі на маршруті, але напарник не підводить — він акуратно долає перешкоди та перетинає фінішну лінію на відмітці 46.28 сек., і, наразі, це кращий результат раунду.

Втім крапку у валкенсвардському сценарії має поставити Daniel Deusser, під сідлом якого стрибатиме 10-річний французький сель Bingo STE Hermelle (Number One d’Iso/Ujade Ste Hermelle). Для коня це дебютний Гран Прі, та й взагалі у тренінг до Дейсера він потрапив лише у березні поточного року, тому Даніель, за його власними словами, не дуже переймається результатом, але Бінго робить навіть більше, ніж від нього вимагають — жодної помилки на маршруті, а після останньої перешкоди можна вже спробувати прискоритися. І ось фантастичний для дебютанта результат – 44.66 сек., це вражаюча та беззаперечна перемога! Друге місце посідає Sanne Thijssen, на третьому завершує етап Edwina Tops-Alexander, ну а Max Kühner попри нульовий результат лишається без нагороди.

11—й кваліфікаційний етап, Гамбург (Німеччина),

25-29 серпня 2021 р.

Прихильники кінного спорту, зокрема ті, що слідкують за подіями на етапах турніру Global Champions Tour, вже звикли до сценарію, згідно якого доля призових місць визначається у перестрибуванні. Але гамбурзький Гран Прі завершився всупереч канонам, бо очікувати фінального етапу змагань ані учасникам, ані вболівальникам не довелось — ім’я переможця було назване за результатами основного раунду. В ньому взяли участь 29 пар вершник-кінь, і практично всі атлети, які виходили на трав’яну арену Гамбурга, були не просто досвідченими спортсменами, а видатними майстрами конкуру.

Маршрут для учасників етапу будував не менш славетний майстер — курс-дизайнер Франк Ротенбергер. Його конкурні схеми завжди дуже привабливі зовні, але їх складність полягає не лише у комбінуванні перешкод та ліній між ними, а й у ретельно прорахованому часі, відведеному на подолання маршруту. На роздуми під час руху по дистанції у спортсменів не лишається ані десятої долі секунди. Це не просто пусті слова — щоб підтвердити їх справедливість, достатньо ознайомитися з технічними результатами основного раунду Гран Прі — протоколи дають чітке уявлення про кількість учасників оштрафованих за перевищення норми часу: 12 з 29! Порушувати норму почали одразу ж: перший учасник тесту, ірландський атлет Michael G Duffy разом з Lapuccino 2 (Livello/Cabaret III) прийшов до фінішу на 3 секунди пізніше, ніж це було передбачено автором маршруту. Результат — штрафне очко, і що найбільш прикро — єдине, бо перешкоди ця пара подолала без помилок.

Німецькі вболівальники, звичайно ж, підтримували місцевих зірок, яких у Гран Прі стартувало аж семеро, але їхні результати коливалися між 4 та 16 штрафними, а дехто і взагалі вирішив завершити маршрут достроково. Власне, серед таких були не лише німецькі атлети -за власним бажанням знялися з маршруту і такі аси конкуру як ірландець Shane Breen та бельгієць Constant van Paesschen. Позитивні зміни у драматичний сценарій внесла молода талановита американська вершниця Eve Jobs. Її Venue d’Fees des Hazalles (President/Reine-Fee des Hazalles) стрибала бездоганно, але спортсменці не вистачило одного кроку до нульового результату — перевищення норми часу на півтори секунди принесло їй одне штрафне очко. Втім показник швидкості у неї був кращий, ніж у ірландського дуету.

Ось такі два результати утримувалися на вищих позиціях до виступу ще одного учасника Гран Прі, а саме легендарного “летючого голландця”. Цей титул здавна належить Harrie Smolders’у, який на гамбургському етапі стрибав в парі з сірою красунею з кличкою Une de l’Othain (Conterno Grande, OLD/Reggae de Talme, SFA). Блискучий виступ голландського дуету представники ЗМІ характеризували лаконічно: потужність-швидкість-точність. Жодної помилки на перешкодах і фініш з показником 76.44 сек. — ось такий результат дозволив Смолдерсу отримати свій квиток на Суперфінал навіть без перестрибування. Друге місце посіла Eve Jobs, третє Michael G Duffy. Обидва призери етапу висловили задоволення своїми виступами. “Ми разом з кіньми зробили все, що було у наших силах”, — таким був лейтмотив інтерв’ю кожного з них по завершенні турніру. Смолдерс був також на сьомому небі після свого блискучого виступу. “Ми з моєю напарницею любимо Гамбург з його бойовою ареною, тут завжди приємно стрибати, а така неочікувана перемога приносить особливе задоволення”, — зауважив спортсмен, якого вважають одним з найбільш стабільних конкуристів світу.

Гамбургський етап дещо змінив позиції учасників турніру у рейтинговій таблиці. Перше місце поки що утримує австралійка Edwina Tops—Alexander з 214 балами, а от на другому місці наразі розташувався французький конкурист Olivier Robert, який набрав 201 бал. Третю позицію посідає австрійський атлет Max Kühner, в скарбничці якого нараховується 194 бали. Попереду на учасників турніру відтепер очікує стадіон у Римі.