Новий проект ВФКС для конкуристів

Ксенія Новік – член Правління ВФКС, Президент федерації кінного с спорту Хмельниччини, нещодавно презентувала на сторінках ЗМІ новий проект турніру з подолання перешкод під назвою «Union Riding CUP» і ось вже на території КСК «Parade Аllure » у Жашкові відбувся його першій етап.

Новий турнір зібрав представників з 9 областей України, переважну кількість серед яких склали вершники західної частини нашої держави: три команди делегував Львів, дві Хмельниччина та одну Луцьк. Суттєвою підтримкою їм були виступи спортсменів Київської, Миколаївської, Черкаської та Запорізької областей. Широкий вибір висоти перешкод на маршрутах, які будував Сергій Жогов, дозволив вершникам перевірити сили своїх чотириногих партнерів.

Протягом всього турніру, незважаючи на суцільну спеку, щоденно стартувало біля 50 спортивних пар, але понервувати суддів в основному змусили діти та новачки – не все в них виходило, але в цілому вершники справили приємне враження. На висотах від 50см. до 80см. відзначилась Світлана Свірчук з Регістрасом. Як завжди найбільш масовими були маршрути висотою 90-105см. і на них перемогу декілька разів здобувала Тетяна Цвінтарна разом з Колібрі, а похизувались золотими медалями в маршрутах 110-120см. Юрій Дуля з конем Хабар, Анна Пархоменко з Олімпіком PKZ, Олександр Іванов з Стілл Хартс та з Каравелою, а також Іван Кирилюк і Кадрія.

Що стосується найбільш складних маршрутів висотою від 125 до 135 см., то тут мі спостерігали серед переможців вершників, які мають не тільки відповідні розряди та звання, а й під своїм сідлом вже більш досвідчених на таких висотах коней. Якщо маршрут висотою 125см. виграє Анастасія Жукова з Кволіті Чойс PKZ, то на наступні висоти ця пара не заявляється, так саме як і Анна Пархоменко з Перфект Стар PKZ, втім Олександр Іванов продовжує змагання в парі з Каравеллою і посідає трете місце.

 

Наступна група маршрутів – в ній на старт виходять 7 спортивних пар і починають боротьбу за призові місця з висоти 130см. — її без штрафних очок долають Олександр Іванов разом з двома своїми напарниками – Браксіс Стар та Каравелла, а також Авдєєва Марія з Кантадором, тоді як в парі з Леонардо да Винчі вона допускає один повал. Такий же результат показують Анна Пархменко з Лотусом PKZ, Іван Кирилюк з Конрадом та Микола Шелим з конем Оствінд. Всі ці пари, за виключенням Каравелли, яка вже закінчила турнір, безпомилково проходять маршрут наступного дня (135см.) і таким чином змушені вже у Гран При з’ясовувати відносини стосовно основних призових місць.

Буквально десяті долі секунди завадили у Гран При війти в трійку Анні Пархоменко з Лотусом PKZ і вони посіли четверту сходинку п’едесталу пошани. З одним повалом фінішували спортивні пари Іван Кирилюк-Конрад та Олександр Іванов–Браксіс Стар. Заключний день став для Марії Авдєєвої тріумфальним – на обох конях вона фінішує без жодного штрафного очка, так саме як і Микола Шелім і тільки секундомір вирішує долю саме зайнятого місця і він посідає з своїм напарником 3-є місце.

«Саме головне – сказала нам головний суддя змагань Марина Матвєйчук – що під час такої спеки та навантаженні ніхто не отримав теплового удару, не було падінь і ніхто не травмувався. Чітка робота шеф-стюарда Андрія Пономарьова та стюарда Віктора Пономарьова дозволили максимально скоротити час церемоній нагородження – в середньому на це вистачало до 6 хвилин, а запізнювались переможці та призери виключно за рахунок того, що намагались якомога швидше викупати своїх коней».

 

Готуючи матеріал про новий турнір ми звернулись до безпосереднього джерела такої ініціативи – Ксенії Новік і попросили коротенько розповісти як саме виникла ідея і як вона втілилась у життя:

«Після відвідування кількох турнірів, що проходили в Жашкові, я помітила, що люди, дуже мало спілкуються між собою, команди функціонують обособлено, ніхто не проводить жодних заходів, які б наповнили подію святковим настроєм. І саме в той момент виникла ідея організувати певний проект, який об’єднав би усіх учасників в одну спільноту, адже усі кіннотники насправді неймовірні особистості, кожен унікальний, але усіх об’єднує одне — любов до коней! І тому, маючи невеличкий досвід проведення турнірів у м. Хмельницький, я почала втілювати цю ідею у життя! Мені вдалось зібрати чудову суддівську бригаду, в якій гарна комунікація між собою, було приємно спостерігати як злагоджено вони працюють!».

Надалі в редакції журналу запитання до Ксенії виникло само по собі – чи вдалось реалізувати все задумане?

«Ні, не все. База «Parade Аllure» дуже комфортна для коней, спортсменів, команд, але територіально віддалена від великих населених пунктів, тому складно залучати спонсорів та глядачів. Тим не менше, я вже впевнилась, коли в тебе добрі наміри, коли ти робиш гарну справу, завжди знайдуться ті, хто підтримають і допоможуть

Завершити нашу розповідь здається доцільним словами Ксенії Новік та Марини Матвєйчук:


К.Н
. «Не можу не згадати нашу вечірку і подякувати за підтримку керівництву «Parade Аllure» — захід пройшов у чудовій атмосфері, і, не зважаючи на спортивну конкуренцію, зробив усіх трішечки ближче, дружніше і добріше! Сподіваюсь на подальші зустрічі, а підготовка до другого етапу вже триває!».

М.М. «Зовсім даремно хвилювалась організатор змагань Ксенія Новік – турнір виявився дуже домашнім та затишним. Суботні «посиделки» нагадали пройдешніі часи, коли ввечері всі збирались за одним великим столом й з задоволенням спілкувались. Дуже сподіваюсь, що на наступний етап приїде значно більше спортсменів, навіть незважаючи на літні відпустки».