Очікувані святкування двох сторічних ювілеїв – не судилось… (випуск журналу №52)
У 2021 році кінна спільнота сподівалася відсвяткувати два сторічні ювілеї — один з приводу заснування FEI, другий — від дня народження герцога Единбурзького. Але не судилося: всього за два місяці до довгоочікуваної події принц Філіп пішов з життя. Його смерть президент FEI Інгмар де Вос назвав величезною втратою для кінного спорту, і це не марні слова. Герцог Единбурзький очолював міжнародну федерацію протягом 22-х років (1964-1986), і за цей час встиг не лише офіційно зафіксувати як спортивну дисципліну свій улюблений драйвінг, але й зробити чималий внесок в стандартизацію міжнародних правил з цієї дисципліни кінного спорту; взяти активну участь в розробці регламенту ветеринарного комітету FEI; підтримати запровадження оновленого формату таких визначних спортивних заходів як Кубок світу з конкуру, Кубок націй та Всесвітні кінні ігри. Успішний функціонер? Так, беззаперечно, але він паралельно з чиновницькою діяльністю був ще й талановитим спортсменом. В роки проходження військової служби Філіп захопився грою в кінне поло і досяг в цьому спорті значних успіхів, про що свідчить його високий гандикап — 5 з 10, тоді як більшість зазвичай спортсменів зупиняється на мінімальних 2 голах. Улюбленій грі принц приділяв чимало часу, крім цього він взяв активну участь у відродженні Поло-клубу, розташованого на території Віндзорського парку.
Любов до кінного поло Філіп передав своїм нащадкам — зокрема досить успішним гравцем став найстарший з його трьох синів Чарльз. Набагато пізніше герцог Единбурзький опанував управління кінними екіпажами, причому коні, з якими він працював особисто, вважалися неперспективними для драйвінгу. Втім для Філіпа такого поняття напевне не існувало взагалі. Він наполегливо тренується і нарешті досягає поставленої мети — його екіпаж включають до Національної збірної команди з драйвінгу. Принцу на цей час було вже близько 60, але поважний вік не завадив йому зробити вагомий внесок в командні досягнення на чемпіонатах Європи та світу. У складі збірної принц Філіп, герцог Единбурзький, тричі, в 1972, 1982 та 1984 рр. здобував бронзові нагороди, а в 1980-му його команда посіла найвище місце на чемпіонаті світу з драйвінгу. В індивідуальному заліку Філіп також не пас задніх — приміром, у 1982 р. на чемпіонаті Європи він фінішував з шостим результатом. Останній виступ в його спортивній кар’ері відбувся в 2002 р. на Європейському чемпіонаті з драйвінгу в категорії “поні”, а на любительському рівні Філіп продовжував управляти поні-екіпаж років поспіль.
На жаль, взяти особисту участь в Олімпійських Ірах Філіпу не судилося. Як президент FEI у складі офіційних делегацій він неодноразово інспектував підготовку до олімпіад у Мюнхені, Монреалі, Мехіко, Лос-Анджелесі, та був присутній на цих спортивних заходах. Приїздив принц Філіп і до Москви, але бойкот Олімпіади 1980 з боку США та Західної Європи завадив йому відвідати змагання вершників в Бітці. А от на чемпіонат Європи з триборства, що відбувся в 1973 році у Києві, Філіп приїхав не лише як президент міжнародної федерації, але й як запеклий вболівальник — участь у цьому спортивному шоу брала його дочка — принцеса Анна. Наші співвітчизники, чия кар’єра в кінному спорті розвивалася за радянської доби, напевне добре пам’ятають горезвісне падіння Анни з конем на одній з перешкод кросу. Принц Філіп в цій ситуації здивував оточення спокійним ставленням до цієї події. “Не переймайтеся, це з нею часто-густо трапляється”, — кинув він супроводжуючим особам, переконавшись, що серйозної загрози здоров’ю дочки не існує. Пересічні особи, можливо, не зрозуміли такої реакції, але вона була абсолютно природна для справжнього спортсмена, яким герцог Единбурзький лишався до останніх днів. Для українських кіннотників пам’ятною подією стало вручення нашому видатному триборцю Володимиру Сороці відзнаки за 2 почесне місце.
«Я помню мое беспредельное восхищение, радость, нескрываемую гордость, когда телеведущий объявил, что Владимир Сорока блестяще преодолел кросс с лучшим временем! (Не всем повезло видеть это чудо вживую). И он стал серебряным призером в командном зачете во второй раз. Завоеванную награду Владимиру вручал сам принц Филипп (отец Анны), Президент Всемирной федерации конного спорта» — написала в своїх спогадах Лариса Кордубаленко.
В березні 2021 Філіпу зробили операцію на серці. Напевне вже тоді цей незламний боєць відчув свій близький відхід, бо в довгій розмові з Чарльзом зробив синові декілька важливих розпоряджень стосовно сімейних справ. Останні дні Філіп провів у Віндзорі, звідти він вранці 9 квітня і відійшов у вічність. Останню шану герцогу Единбурзькому віддали представники Королівського флоту, в якому він прослужив 10 років, спільнота британського Жокей-клубу, де він мав статус почесного учасника, керівники федерацій та асоціацій, до складу яких входив Філіп протягом свого життя, а також тисячі простих британців. Не всім була до вподоби певна брутальність та притаманний принцу чорний гумор, але можливо саме вони, ну і звичайно ж його любов до коней, робили Філіпа не примарною легендою, а по-справжньому живою людиною?
Хоча легендою він безумовно був, і таким лишиться в нашій вдячній пам’яті…
Спочивай з миром, принце…
