Початок сезону 2023: 1-й Етап Кубка України з виїздки
У строки затверджені Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2023 рік з 02-05 березня на базі ТОВ «Жашківська кінно спортивна школа» були проведені всеукраїнські змагання 1-й Етап Кубка України з виїздки.
Безпосереднє проведення змагань покладалось на Головну суддівську бригаду, яку очолила суддя 1-ї категорії Олександра Павлівна Бершова (Суми). У складі ГСК працювали судді національної категорії Віра Кириченко (Дніпро), Юрій Ковшов та Ірина Козіна (Київ), суддя 1 категорії Олександра Кармазіна (Дніпро) та судді 2-ї категорії Наталія Голота й Світлана Кисельова (Київ). Обов’язки головного секретаря були покладені на секретаря національної категорії Анну Швецову, шеф-стюарда – на міжнародного стюарда Ларису Калініченко, секретарем працювала Марина Матвєйчук.
Після закінчення мандатної комісії на ветінспекцію було представлено 16 коней. Одразу впало в око розгубленість деяких спортсменів, які не мали уяви як поводитись з кіньми під час цієї процедури, що свідчить про недоробку тренерів, які привезли на змагання своїх підопічних. У зв’язку з наявністю ознак нерівномірності ходи деяких чотириногих партнерів вершників, непорозуміннями у записах в паспортах, членам ветінспекції довелось бурхливо обговорювати ситуації що виникли. В наслідок перегляду коней у бокс був направлений вороний мерин Тонус з ДЮСШ «Буревісник» м. Львів, з яким там працював наш досвідчений ветлікар змагань Олег Павелиця. Для Тонуса все вирішилось та його допустили до старту. Під час переїзду до Жашкова зазнав легких пошкоджень кінь Марії Олійник Кассій Калхаун та, згідно з рішенням тренера Валерії Бєлової, він все ж-таки у змаганнях участі не брав.
Під час проведення Етапу Кубка України з метою вшанування пам’яті, громадянської відваги та самовідданості, сили духу, стійкості та героїчного подвигу воїнів полеглих під час виконання бойових завдань із захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, мирних громадян, які загинули у наслідок збройної агресії російської федерації проти України, згідно з указом Президента України від 16 березня 2022 року щоденно о 9-й годині оголошувалась хвилина мовчання.
Згідно з Регламентом змагань у Програму були включені тести для наступних груп: «Діти», «Юнаки», «Юніори» «UR-25», тести для коней 5, 6, 7, 8 та старше років, допуск до яких здійснювався відповідно до чинних Правил змагань з виїздки.
Розпочати розповідь про довгоочікуваний старт хотілось би з тестів для молодих коней.
Зрозуміло, що на початку сезону спортсмени, які мають під сідлом зовсім «молодняк», не наважились везти свої підопічних до Жашкова, тому судді змогли оцінити зовсім незначну кількість коней – дві п’ятирічки та стільки ж 6-річних.
Група Коні 5 років.
Обидва жеребці стартували під сідлом м\с Юлії Криворучко, яка тренується під керівництвом тренера Жашківського кінного заводу Євгенії Кузнецової. Потрібно одразу зауважити, що стабільності як такої у виступах помічено не було. Якщо у перший день з значним відривом кращім був вороний жеребець Скай Фул (Секрет-Світлав) — 85,8 у порівнянні з Бравісімо (Беліссімо-Шакіна) — 66,6, то у наступний день картина була абсолютно протилежною: 76,2 у Бравссімо, тоді як Скай Фул отримав 73,6 і трапилось це виключно за рахунок оцінки за підкорення (6,0).
Скай Фул – лінія Секрета. Жеребець плідник – 5-ти річка. Одразу зауважимо що під час ветінспекції саме цей кінь справив дуже приємне враження на суддів своєю легкою ходою, відмінною риссю, тому мені самій дуже хотілось дізнатися про нього більш детально.
Ми мали можливість поспілкуватись з Євгенією Кузнецовою і пропонуємо увазі наших читачів її відповіді на поставлені запитання.
Євгенія, звідки він у вас на заводі з’явився?
— Кінь Івана Степановича Панькуша, він його придбав в Європі з аукціону Жеребець має довічну ліцензію. В нашому заводі він працює як плідник, а також почали експлуатацію в спорті з осені 2022 року.
Євгенія, а сама підсаджуєшся на нього?
— Ні, взагалі не сідала. Він ще маленький, тому не хочеться його нервувати.
Наскільки ваші тренування проходять злагоджено?
— По різному, адже це не тільки від нас залежить. Як кінь почувається, тим більш що його водять як плідника на опудало, а після цього він трошки «заведений» — це нам теж потрібно враховувати, тому тоді робота йде більше тренінгова, а не робоча, але він дуже адекватний.
Що ти можеш сказати про його характер?
— Просто розумник, дуже позитивний, можна навіть застосувати слово «смачний».
Як він піддається в роботі?
— Трошки педантичний через те, що дуже широкий, тому, щоб чомусь вже вчити, потрібно його трошки «скомкати», а для нього це зараз ще важко, то ми не поспішаємо. Потрібно щоб він був й фізично готовий, й «головою». Вже на наступний рік потрібно буде працювати над елементами. Втім бокові рухи вже почали пробувати, контргалоп, зупинки, потрошку осаджування, підготовка до напівпіруєтів на шагу, вольти – над цим вже починаємо працювати.
В мене одразу запитання – явного непідкорення цьому всьому немає з його боку?
— Іноді буває трошки «задереться», але на конфронтацію не йде. Він більше прислухається.
Юля з ним знаходить спільну мову, чи ще не зовсім?
— Знаходить однозначно. Вона з ним дуже акуратно, дбайливо поводиться, він трошки педантичний, тому жорстко не можна, бо тоді одразу від нього начебто чути: «Ти мене образила, то я тепер буду лякатись». Ніжний він в нас, але ми любимо його та дуже хочеться подивиться на його потомство.
Після розмови з Євгенією я мала змогу поспілкуватись щодо цього коня і з Юрієм Ковшовим:
Юрій Олександрович, за своє спортивне життя Ви бачили безліч молодих коней, які в майбутньому або виходили, так би мовити, в люди, або зникали зі спортивних арен. У цьому сезоні категорії для коней 5 та 6 років було включено до програми Кубка України. Хотілось би почути Вашу професійну думку з приводу майбутнього представленого на турнірі молодого коня Скай Фул, який вже під час ветеринарної інспекції приємно вразив суддів двома алюрами – шаг та рись, а що можете сказати після їзди?
— Вже після першого тесту, коментуючи виступ, ми відмітили хорошу якість всіх трьох алюрів. Мені трошки більше сподобався галоп – вже добре, навіть в п’ятирічному віці, проглядається тенденція «в горку», кінь добре себе, як ми кажемо, «несе». Також протягом тесту досить гарний контакт зберігається, що свідчить про правильний підхід до роботи з молодим конем. Рись також «легка», кінь врівноважений, добре відштовхується від ґрунту, проглядається стрибок. Шаг практично бездоганний. Тобто всі три алюри чудові, й, найголовніше, що вони були продемонстровані вершником. Стовідсотково перспектива є, тому на жеребця варто звернути увагу. З радістю вітаю спортсменку та тренера й сподіваюсь, що ця пара буде нас радувати й надалі.
Ще одна п’ятирічка – Бравісімо, й знов звертаємось до Євгенії Кузнецової
Що про нього можеш розповісти?
— Він пізній, плоский, ще сили немає, але дуже ніжний. Дуже довгий, важко всього до кучки зібрати.
Євгенія, на мій погляд, в нього більш прямий виніс ноги на рисі, це так і є?
— Так, трошки є, але він ще не кований, тому на наступний старт ми вже його підкуємо і буде трошки інший винос ноги, йому легше буде відштовхуватись від ґрунту. На цих тестах він був затиснутий. Коли він до нас прийшов – в нього м’яз був не зверху загривка, а знизу, як кадик накачаний – це такий був постав, тому іноді він ще намагається таку ситуацію подолати шляхом розтягування, а воювати у манежі з ним не хочеться. Але, впевнена, що з часом, бо він пізній, пройде. Але ви б бачили які в нього принімання – настільки гнучкий, хоча плоский з переду, але хрест просто шикарний. Йому не важко вольти навіть по 8 метрів робити. напівпіруети на шагу дуже добре вдаються. Підйоми, переходи – хоча на переходах йому ще важко зібратись бо довгий, його багато! Кісток багато, а м’язів ще малувато. Гадаю що до 7 років, навіть не до 6, він «скомкається». Зараз не скажеш що він худий тому що не наїдається, але на вигляд просто «дюймовочка». Ми його любимо, хоча це можна сказати про всіх з ким працюємо. Всі вони різні, до кожного свій підхід шукаємо. Дякуємо Івану Степановичу – хороших коней дає.
Група Коні 6 років – тут судді також оцінювали двох коней, один з яких також представляв ЖКЗ, це Фьост Роял – рудий жеребець (Фьост Джаз –Аллегра).
Як суддя можу зауважити, що пара ще не зовсім злагоджена, бо кінь не завжди йде під час їзди на контакт з Юлею Криворучко, виказуючи своє непідкорення, а у відповідь, звичайно, судді миттєво знижують цю оцінку. Ось як відповіла Євгенія Кузнецова на мої запитання під час бесіди:
— Досить специфічний кінь, трошки «противненький». Дуже важко пішов по елементах, але якщо вже вміє, то буде завжди добре виконувати.
По тестах вже на цих змаганнях ти, як тренер, як його роботу оцінюєш?
— Показав лише 50% того, що може. Був стиснутий, роздивлявся по сторонах.
Чим на твій погляд це викликано?
— Ви знаєте, він сам по собі трошки лякливий – хлопчик в куточку манежу на стільці – це для нього вже караул, на столі у суддів папірець зашелестів – теж злякався. Коли його привезли, то ми не могли його навіть в манежі до стіни підвести, буква – все, паніка, від зустрічних коней шарахався, Це зрозуміло – лінія Джаза. В них таке є, але слухає вершника й зараз вже терпить щось нове. Навіть вже на розминці практично не «шарахається».
Це завжди так?
— Ні, на вулиці він себе краще поводить — там все знаходиться трошки подальше від нього.
Обидва дні під час змагань поряд з цим конем стартував у цій групі й Фьюче – вороний гановерський жеребець від Furstenball-Sawadec – вихованець Карини Пилипенко та Валерія Коріня, а демонструвала його якості спортсменка Ірина Логвиненко. Загальний результат склався з таких оцінок – в перший день 65.6, а у фінальному тесті — завдяки відмінним алюрам рись та галоп — ця оцінка досягла 70,8.
Декілька слів про долю цього коня написали нам його власники:
«FUTURE (Furstenball * Sir Donnerhall І) – був завезений в Україну з Німеччини у віці 1 рік – брідер Anna Savels. До 3-х років перебував у приватному господарстві в Тернопільській області. У 4-х річному вже успішно виступав на регіональних змаганнях під сідлом мсу Карини Пилипенко. Кінь пережив окупацію і є одним з тих, хто вижив в КСК «Буча» в основному завдяки піклуванню Валерія Коріня, який не міг залишить Фьюче в біді і залишився на стайні «під рашистами». Надалі був період реабілітації, оскільки коней знайшли вкрай виснаженими. Тільки у серпні минулого року змогли повернути жеребця до повноцінного тренінгу і вже у вересні він стартував під сідлом Ірини Логвиненко на КСК «Динамо» в категорії 5-річних, отримавши оцінку 72,4. Вважаємо що старт на першому етапі Кубка України 2023 також пройшов вдало».
Категорія «Діти»
Тренери чотирьох спортивних пар – Оксана Гут (Львів), Євгенія Полюк (Дніпро), Ірина Сорока (Буча) та Валерія Бєлова (Київ) наважились в цей нелегкий для нашої країни та й для кінного спорту зокрема час везти своїх підопічних у Жашків. Саме серед цих вершників розгорнулась боротьба за медалі. Найрезультативнішим був виступ пари Марія Олійник-Світ Мелоді. Ця досвідчена кобила допомогла своїй напарниці отримати дві золоті медалі в Попередньому та Особистому призі. Достойну конкуренцію їм склав дебютант змагань такого рангу Тимур Кочубей. До речі золото він здобув у тесті Командний приз, та ще дві срібних медалі завоював у двох інших тестах для цієї категорії вершників.
Ми змогли поспілкуватись з тренером Тимура Євгенією Полюк:
Євгенія, у вас з Тимуром це першій старт на змаганнях такого рівня?
— Так, в категорії «діти» Тимур на національних змаганнях їде вперше. До цього часу у попередні роки він виступав по аматорах, а вже з 2022 року ми стартували саме в цій категорії у Дніпрі на змаганнях «Klimenko Stable Cup».
На твій погляд психологічний стан твого спортсмена під час виступів вдома й на виїзді відрізняється?
— Звичайно, вдома він під час виступу більш розслаблений ніж вже на виїзді, але він боєць і точно буде стартувати й надалі на національних змаганнях.
Ви коли приїхали до Жашкова напередодні була можливість попрацювати в манежі. Наскільки на твій погляд це допомогло чи ні вже на самому тесті в перший день?
— Ви знаєте, я б не сказала що це дуже допомогло, певною мірою так, але це не зовсім кардинально щось змінило, однак ми завжди, при можливості, намагаємось приїхати заздалегідь на всі змагання с тим, щоб Тимур себе почував більш впевнено.
Зміна зовнішнього середовища – нового манежу — на Тимура накладає свій відбиток?
— Він цього не боїться, але хвилювання все одно завжди присутнє – це, на мій погляд, для спортсмена природно.
На твій погляд в чому все ж-таки криється причина хвилювання – саме з приводу чого це відбувається? Мова йде про місце яке він посяде, як буде себе поводити кінь, або в чомусь іншому?
— Ні, за зайняте місце він не турбується, більше це відбувається з приводу поведінки коня – щоб той не злякався чогось та не підвів цим свого напарника.
Він має розуміти що кінь не підведе якщо вершник сам буде впевненим.
— Так, це вірно, але мій вихованець ще маленький, тільки-но здобуває досвід виступів, тим більше на змаганнях такого рівня, але я впевнена що в нас все буде добре.
У Попередньому та Особистому призі почесне 3-е призове місце залишила за собою Анна Свердлік в парі з конем Агент Грей. Таким чином колекція медалей представниць КЗ ДЮСШ м. Львів поповнилась двома бронзовими нагородами. Тільки у тесті Командний приз медаль такого ґатунку перейшла до рук представниці КСК Буча Вероніки Винник, яка тренується під керівництвом Ірини Сороки.
Категорія «Юнаки»
У боротьбу за медалі в цій категорії включились 5 вершників. Чотирьох з них тренує Оксана Гут. Але поза конкуренцією опинилась пара Анна Давидчук – Навароне ВД Есберг – вихованка тренера Анни Козік. Оцінки суддів у всіх трьох тестах були на порядок вище за її суперниць та склали відповідно 71,716%, 69,020%, та 70,583%. Гідний результат, що дорівнює нормативу кандидата в майстри спорту України.
Практично одразу після тесту мені вдалось взяти у Анни Козік маленьке інтерв’ю:
Анна Козік відповідає на запитання:
Анна, це перший старт в цьому році? Наскільки задоволена результатом?
— Так, це перший старт в цьому році на виїзді, але вже стартували на Еквідесі. Я задоволена
результатом.
А можна запитання – задоволені й ти й спортсменка?
— Спортсменка – ні, не зовсім, бо вона перфекціоніст в душі, а я це підтримую і мені хочеться щоб її виступи покращувались з кожним стартом.
З боку тренера які ставились завдання перед парою і наскільки вони були здійснені?
— По-перше, потрібно було проїхати «чисто», показати академічну їзду, показати ідеальне співвідношення якості та дисципліни їзди – чітко все має виконуватись по буквах – всі переходи мали бути показані так, щоб суддям не довелось гадати чи був продемонстрований перехід, чи ні. Це особливо важливо для цієї пари, бо кінь дуже енергійний, з хорошим імпульсом – тому наше першочергове завдання показати суддям саме академічну їзду.
Вдалось?
— Поки ще недостатньо все відточене, тому в деяких місцях не дуже впевнено було продемонстроване те, на що сподівались. Бажалось бачити ідеальне, хотілось всіх покорити.
Ти як тренер розумієш, що ідеальне дуже рідко доводиться бачити.
— Все вірно, але дуже хочеться. Тому наступна порада спортсмену була така – проїхати спокійно, впевнено, стабільно до останньої секунди знаходження в бойовому манежі.
-У цілому вдалось?
— Так, спортсменка з завданням впоралась, я залишилась задоволеною. Але на майбутнє ще роботи багато.
Посівши двічі друге місце, Тереза Тягнибок змогла виконати передбачену регламентом змагань кваліфікацію й виборола право представляти свого напарника Тонуса у тесті КЮРі для юнаків, так само як і її «колега» з ДЮСШ «Буревісник» Вікторія Гут разом з Традицією.
Категорія «Юніори»- UR-25
Вперше у програму Кубка України була включена така категорія, але, на жаль виступити в ній «наважився» поки всього один спортсмен – Анатолій Білоусов, під сідлом якого стартувала ворона кобила Делорен-14, від Ареал Рус та Тарінги. Великий приз вони відкатали на 61,624%.
Анна Козік: «Саме ми відкрили виступи в новій для українських спортсменів категорії на змаганнях вдома – це Ю-25. Тому я пишаюсь цим фактом, тим більше, що всього за 4 роки ми з Анатолієм дійшли від рівня вміння їздити стройовою риссю та піднімати коня в галоп – тобто від аматорів, до участі вже у Великому призі на Етапі Кубка України. Це також перший старт в новому сезоні за межами нашого клубу, хоча вдома ми вже «прокатували» Великий приз. Сподіваюсь, що в заключний день турніру зможемо порадувати суддів та й себе гарним виступом».
Дійсно, за виконання КЮРу Великого призу в Анатолія дещо вище були відсотки — 63,555% за рахунок оцінок за артистизм. В цілому дуже приємно, що в нас з’явились пари, які в майбутньому будуть стартувати в цих категорій й на міжнародних змаганнях.
Категорія Коні 8 років і старше
Не зовсім вдало склався виступ у Великому призі єдиної представниці в цій категорії Ольги Живага з її партнером Абсентом. Достатньо впевнено й досить «чисто» технічно на думку суддів були виконані елементи на рисі, галопі, але найскладніші елементи цього тесту підвели. В основному це стосується зміни ноги в один темп, пасажу, піафе та, зрозуміло, переходів. Загальна оцінка, виставлена п’ятьма суддями, не дала можливості стартувати у КЮРі. Сподіваємось що на наступному етапі пара зможе показати більш високий результат.
Підсумовуючи результати 1-го Етапу Кубка України, хотілось звернути увагу на доцільність залучення до складу суддівських бригад вершників, які нещодавно виступали на найпрестижніших міжнародних змаганнях й мають звання майстрів спорту та майстрів спорту міжнародного класу – наприклад Карина Пилипенко, Світлана Кисільова, можливо Інна Логутенкова та інші. Так, це зовсім інший напрямок діяльності, але їх спортивний досвід безумовно допоможе розібратись у тонкощах суддівства. Прикладом може слугувати робота мсмк Світлани Кисільової на цьому турнірі, під час якого вона працювала не тільки помічником суддів, але й сама виступила в ролі судді деяких тестів, тому пропонуємо увазі наших читачів інтерв’ю з нею:
Світлана – це твої перші змагання такого рангу у якості судді?
—Так, дійсно – це моя перша практика саме на національних змаганнях в Україні.
Ти декілька разів працювала поряд з суддями у якості помічника і в тебе іноді була можливість навіть висловити свою думку, або задати судді, поряд з яким працювала, питання з приводу оцінки за виконану фігуру — чи завжди твоя оцінка в голові збігатися з думкою судді?
— Ні, не завжди.
А чому це так, як ти вважаєш?
— Гадаю це пов’язане з тим, що я ще поки дивлюсь на елементи як спортсмен, а не суддя – тут є свої відмінності, бо знаю як важко іноді дається виконання складних елементів особливо дітям, тому схиляюсь у бік виставлення більш високої оцінки з метою цим заохотити спортсмена. Але суддя в цьому випадку намагався мені пояснити, що ми маємо виходити тільки з того, що конкретно цієї миті побачили без своїх внутрішніх переживань, або емоцій.
Світлана, деякі тести на цьому турнірі ти мала можливість самостійно оцінювати – були великі розбіжності у загальному результаті у порівнянні з іншими суддями?
— Начебто суттєвих розбіжностей не було.
Що стосується української мови – деякі результати побаченого під час виконання тестів судді мають коментувати, наприклад тести для молодих коней, як ти вважаєш з цим впораєшся?
— Гадаю що одразу це мені не вдасться, бо складно перекладати саме професійні терміни, тому я не наважилась взяти в руки мікрофон, але намагалась занотувати собі навіть окремі речення з тим, щоб збагати свій словниковий запас. На майбутнє вважаю що в мене все вийде, головне є бажання.