Те, що на мапі кінної України з’явився новий спортивний комплекс у Львові читачі нашого журналу знали вже понад рік. Редакція ж про це взнала після першого його відвідування Президентом ВФКС Андрієм Міловановим у червні 2024 року, далі було моє очне знайомство з цією спорудою, але ще на етапі підготовки до повної здачі в експлуатацію, про яке я з захопленням розповіла в статті
Чергова зустріч, але короткочасна, відбулась й під час проведення на цьому комплексі суддівського семінару наприкінці травня 2025 року,
і нарешті…
Проте, починати розмову з аналізу результатів змагань в нашому випадку зовсім недоречно, тож спочатку перша частина розповіді безпосередньо про сам комплекс та його колектив.
Попри зайнятість у суддівстві змагань, я знайшла можливість поспілкуватись з деякими нашими провідними вершниками, а першим для розмови «попався» мені Костянтин Золін.
Звісно, почала з запитання, чи він вперше на цій базі? Відповідь була досить лаконічною – «так», надалі відповіді були більш розлогі:
Приїхали, зайшов на територію – найперше враження?
–Дуже якісно, яскраво, дуже приємне враження. Сучасна база європейського рівня, до речі не кожна європейська країна може похизуватись такою спорудою, такими умовами. Я бачив багато кінноспортивних центрів в Європі, але це дійсно європейський рівень, до речі, навіть не середній, а високого класу.
Костянтин, як вершника умови для коней тебе задовольнили?
–Дуже зручно. Ми стоїмо на стаціонарній стайні, великі, зручні бокси, всі які тільки можуть бути умови – все присутнє: поїлка, годівничка, місця для чистки коней. Дуже зручно, що на такі двотижневі змагання є можливість отримати сіно в потрібній кількості і якості. Зазвичай всі його возять з собою, але в таку далеку дорогу це не можливо, а якщо й можливо, то незручно. Тут цю проблему вирішено, й дуже хочеться щоб інші наші, хоча б основні бази, взяли собі на замітку цей факт.
Що можеш сказати про умови для спортсменів, тренерів, обслуговуючого персоналу?
-Новий, «свіженький», сучасний готель – це комплекс, де передбачено все для людей – «у стилі «лав» – саме так, як я люблю.
Як ти вважаєш, з огляду на матеріальні можливості наших спортсменів, їх перебування тут є занадто дорогим? Вартість денників, проживання, харчування?
– Це суб’єктивна відповідь, бо фінансова можливість кожного вершника різна – в кого є можливість виїхати на старт 1-2 рази на рік, в декого – щомісячно, тож однозначної відповіді на ваше запитання не може бути. Проте я вважаю ціни сто відсотково відповідають якості послугам які тут надаються.
Не встигли поспілкуватись з Костянтином – підійшов Едуард Слободенюк.
Питання до Едуарда були аналогічні:
Едуарде, вперше на цій базі? – Так. Їхали коневозом? – Так.
Розкажи про перші кроки коли заїхали вже на територію комплексу – як знали куди машину поставити, де розвантажуватись?
–Охорона одразу все показала – куди легкову, куди коневоз, де під’єднатися до електромережі – все дуже швидко і зрозуміло.
Для тебе особисто це було незвично, чи такий прийом був десь в інших місцях?
– Для мене це відбулось так, як має бути, бо доводилось стартувати на багатьох міжнародних змаганнях за кордоном, але зважаючи на те, що ми знаходимось в Україні – така організація прийому була незвичною, тим більше, що вони взагалі вперше приймають на своїй території змагання. Можна було очікувати того, що персонал не завжди буде мати уявлення, що в певній конкретній ситуації потрібно робити – але все на вищому рівні, просто супер.
Здається тільки ці два коротких інтерв’ю, а також враження від всього побаченого вже опубліковані від імені судді національної категорії Марини Матвєйчук на сторінках журналу, розкривають читачам 50% обсягу того, що зробив колектив Єквікору задля досягнення своєї основної мети – все для спортсменів, коней, глядачів.
Але це не все, ще один момент турніру на який варто звернути увагу читачів журналу – пряма трансляція. Я запросила до розмови спортивного режисера Андрія Кириєнко, який деяким з нас відомий по роботі на каналах Мега спорт, 1+1, і, звичайно, Divisport.
Андрій, кінний спорт України знайомий з представниками вашої знімальної групи вже декілька років – це були Жашків, «Equides Club», «Klimenko Stable». У Львові, я так здогадуюсь, з кінним спортом ви працюєте вперше, тож мене цікавить порівняння рівня надання вашій групі всього необхідного для якісної, в т.ч. комфортної роботи.
– Найперше наше враження – наявність тут «чарівної палички» – що тільки не попросиш – воно миттєво здійснюється. Наприклад, ми попросили порті кабелі – вони вже готові, попросили протоколи – 3 секунди, навіть дуже смачно годують. Стосовно можливостей саме якості трансляції, то після надання порті кабелів практично всі ключові точки вдалось охопити, тобто була можливість якісного показу і повторів, що важливо для глядачів.
А що на вашу думку можливо було б зробити задля ще більш якісної трансляції зі змагань з нашого виду спорту в цілому?
– Зрозуміло що війна вносить свої корективи, але на мою думку як режисера, можливо порадити Оргкомітетам на подальше замовляти більшу кількість камер, це дасть нам змогу організувати ще більш якісний показ – в нас є досвід роботи з іноземними колегами – ми з друзями їздили в Аахен і не тільки, дивились як там це працює, дуже привабливо саме для глядачів виглядають кадри, коли бачимо політ коня над перешкодою в різних ракурсах, в довгому фокусі, а ще якби була на полі канава з водою, то кадри з бризками від води виглядали б надзвичайно ефектно, проте це бажання практично кожного спортивного режисера мати як можна більше камер».
Мене, як людину, яка доволі багато часу проводить на змаганнях з наших олімпійських дисциплін кінного спорту на основних кінно-спортивних базах України не просто здивувала, а шокувала, гадаю й всіх інших дотичних до події, кількість залучених до проведення турніру спонсорів, тому просто неможливо про них не написати: зрозуміло, що генеральними спонсорами цих обох етапів були ТВК «Південний», Оздоровчий центр Три стихії», та, звичайно, Кінно-спортивний клуб «Еквікор».
Всі, хто протягом 2-х тижнів мав змогу перебувати на території Єквікору, дуже вдячні Благодійному фонду «Завжди Україна», заснованому Андрієм Дячишиним» за підтримку турніру у якості спонсора, адже фонд 100% донатів спрямовує на підтримку військових і медиків. Вся територія комплексу прикрашена неймовірною кількістю квітів, тож це все робота садового центру Lemberg Flowers.
Не можна не зауважити, що організатори цього дивовижного двотижневого турніру змогли також залучити й спонсорів, які надали призи для нагородження переможців та призерів окремих маршрутів. Бурю емоцій не тільки у спортсменів, але й у всіх присутніх, які пов’язані з кінним спортом, викликали призи надані: «MOLENKONING», мережею стоматологічних клінік у Львові та Варшаві RIKOTA, кавовою компанією KREDENS, польською фірмою, яка виготовляє корми для чутливих коней LIRA Polska. Серед тих, хто долучився до надання призів були не тільки YEDNIST’ GROUP – провідний український виробник кормів, а й Molenkoning – європейський виробник крокувалень, соляріїв, віброплатформ та іншого обладнання для догляду за кіньми, а також всім нам відомий засновник КСК «Торнадо» Іван Панькуш.
Оргкомітет мав також й окремих спонсорів в обличчі:
- AV Horses – ексклюзивні цінні призи для вершників.
- Realwood Shepetivka – авторські дерев’яні шафи-підставки під сідло.
Спеціальні елегантні ювелірні прикраси від CARRIE отримали вершники у якості призів глядацьких симпатій, а серед них, наприклад, Христина Грігорішин з КСК «Migovo Stable», яка практично весь маршрут подолала без стремен та ще й посіла 3 місце в категорії «Діти». Всі присутні протягом декількох днів спостерігали за надзусиллями маленького на зріст десятирічного вершника з м. Львів Нестора Волошина, який вперто намагався примусити свого височенного коня стрибати, тож було вирішено преміювати його спеціальним призом за волю до перемоги від КСК «Єквікор».
Після нагородження я зустріла Нестора і запитала: Несторе, тебе запросили на церемонію нагородження, вручили приз – ти зрозумів за що?, а у відповідь – «ні», тож вимушена була йому пояснити, що приз вручили за волю до перемоги, бо й суддівська бригада, й всі, хто спостерігав за твоїми виступами тут на Єквікорі, бачили як цільоспрямовано ти намагаєшся зі своїм дуже великим у порівнянні з твоїм зростом конем дістатись фінішу. Не дуже вдавалось, а на запитання на твою думку хто в цьому винен, кінь?» уявляєте що він відповів: -«Ні, це Я не можу, кінь Буцефалус хороший!». Мені здається що саме в цій відповіді закладено розуміння майбутнього спортсмена – в першу чергу шукати провину в собі, а не в коні, чим «грішать» дуже часто наші молоді вершники.
Гадаю, що висловлю думку всіх кіннотників – дякуємо Оргкомітету, який зумів зорганізувати таку кількість спонсорів, а їм, своєю чергою, за повагу до кінного спорту.
Ще одна подія, яка не тільки здивувала, а й стала для всіх дійсно святковим вечором, який влаштували гостинні хозяєва турніру – це Львівські фестини «Серце коня».
Дійсно, після насиченого спортивного дня, те що запропонували гостям Єквікору та його персоналу стало незабутнім – українській кінний спорт давно такого не бачив.
Нічого дивного, що вечір розпочався вступним словом Петра Івановича Писарчук, якій привітав всіх присутніх, коротко розповів про задум будівництва цього кінно-спортивного комплексу та шлях втілення мрії в життя. Петро Іванович з задоволенням прийняв з рук Президента ВФКС Андрія Мілованова вітальний лист ручної роботи, створений майстрами петриківського розпису з Дніпропетровщини.
Протягом святкового вечора його ведучий Назар Бійчук поступово знайомив всіх присутніх з творчістю митців різноманітних жанрів, серед яких ми почули у виконанні відомого співака Михайла Мирка декілька українських пісень та й поспівала разом з ним). До речі, важко уявити наскільки організатори все заздалегідь передбачили та видали збірку українських пісень – просто неймовірно!
Ми побачили учасника шоу «Україна має таланти» Олександра Божика, який здивував всіх можливістю грати одразу на 4-х скрипках (йому навіть асистувала Оксана Писарчук).
Енергійний кавер-бенд “BANDIT” супроводжував весь вечір.
Незабутній вечір! ми всі відпочили, послухали музику, навіть потанцювали, була змога всім присутнім зробити світлини на згадку, а пригощали всіх від смачнючого плову до вишуканих смаколиків з фруктами.
У своїй перший частині розповіді про новий кінно-спортивний комплекс Єквікор, який приймав свій перший турнір, ми познайомили читачів з тими організаційними питаннями, які постали перед усім колективом і були вирішені на відмінно!
