Породні властивості: оповідання Олени Хохлової (випуск журналу №51)

Олена Хохлова

Для більшості коневласників їх ріднесенька тваринка найкраща у світі, навіть якщо її походження прямо стосується гірських кіз чи хижих крокодилів. Звісно, порода коня має значення коли коня придбають для конкретної спортивної дисципліни. Кожна порода виводилась з культивацією бажаних якостей: збільшеної витривалості для пробіжних коней, легкості та швидкості енергійних скакових тварин, потужних стрибкових здібностей конкуриних, чи гарних збалансованих рухів, притаманних виїздковим коням. Звичайно, у гірських умовах слід використовувати маленьких та чудово врівноважених гуцулів, а із тягловими зусиллями краще за всіх впорається ваговоз.

Ціла ниша чотирикопитних гривастих створінь мають лише одну ціль існування – задоволення нервової та дуже нервової системи свого власника. Але тут не про них. Тут про те, як вивести та вибрати спеціально пристосованого для будь-чого коня-напарника, та про те, як допомогти еволюції не зробити помилку, зробивши декілька помилок одразу)

Характеристики та опис відомих кінських порід

Поні – це маленький кінь із великим ЕГО. І разом із заниженим зростом докупи частенько йде завищена разів у 14 мерзотність характеру. Незважаючи на велику кількість порід маленьких коників, виводили їх усіх однаково за участю нильського крокодила у декількох поколіннях. Ціллю поні є скорочення кількості дітей у спорті, а також пожиттєве загартування характеру тих, хто залишився.

Арабський кінь – це найвитриваліша тварина у світі. І найпереляканіша, бо боятися може нескінченно довго. Переляканий араб буде везти вас день і ніч, рятуючи своє життя та не знаючи втоми – ідеал для дистанційних пробігів. А на третій день згадає, чого саме злякався, і ви зможете з нього злізти.

Французький сель, вестфали та тракени – це коні, що у більшості своїй мають видатні стрибкові дані. У цьому допомогли гени кенгуру і трошки бліх, але блохи вкупі передавали малий зріст, тому використовувались обмежено. Утримувати ці породи рекомендується у денниках із решіткою зверху. А от із левадами засада…

Чистокровні коні – виведені для швидкого бігу та триборства, тобто стрибків туди, куди жодна тварина з головою не стрибне. То й головним селекційним критерієм була швидкість: не лякайтесь, якщо кінь має величезну голову бегемота, довгі ноги лося і несамовиту цілеспрямованість гепарда. Зате він запросто обжене товарний поїзд і застрибне у третій вагон. І ще це, мабуть, єдиний кінь, що любить бігти більше, ніж їсти. Тому відгодувати чистокровного коня ще важче, ніж наздогнати цю тварюку, що третій день скаче по манежу.

Андалузи, голандські теплокровні, голштини та інші – ці породи згадують разом із змаганнями з виїздки. Їм має бути притаманні просторі збалансовані рухи, неймовірна граційність та легкість, енергійність для негайного вгадування телепатичних сигналів вершника. Побічним явищем грації є вміння виконати потрійний тулуп не тільки на льоду, але й на асфальті під вершником, легкості та енергійності – підстрибування у повітря на півтора метри при виникненні раптового звуку чи цілофанового пакету, телепатичного зв’язку із вершником – непрогнозоване переміщення у манежі під ноги одразу усім, але дуже граційно. Просто вершник повинен думати дуже чітко, і бажано цензурними зрозумілими коневі словами.

Ваговози – виведені спеціально для повільного кроку з причепленим позаду трактором. Швидкість кроку не залежить від ваги причепленого вантажу, але залежить від наявного бажання коня попоїсти прямо зараз. Під шкірою такого бойового коня повинні бути м’язи, але частенько вони мають шарообразну форму. Привести ваговоза на недоуздку зазвичай можна лише туди, де живе овес, і куди він сам із задоволенням привів би вас. Також із плюсів – презирство ваговоза до усіх лякаючих факторів. Із супутніх мінусів – презирство ваговозів до зусиль вершника зрушити цей монумент з місця.

Ознайомились? Тепер можна обирати!