Результат команди України – ФАНТАСТИКА!
Довгоочікуваний фінал Кубку Націй з конкуру Longines EEF Series відбувся у Варшаві (Польща) 17 вересня 2023 року. Призовий фонд склав 1.654.600 PLN. Президент Гранд Журі SALEK Radovan – Чехія – з яким українські вершники мали можливість бачитись свого часу на 5-ти зіркових турнірах на Донбас Арені.
У заключних змаганнях сезону взяли участь 10 збірних, серед яких вперше виборола право стартувати молода українська команда. Фінал, як, власне, і всі попередні етапи турніру, проходив у форматі двораундового конкуру з висотою перешкод 155 см. Головним курс-дизайнером було призначено відомого французького майстра складних маршрутів Грегорі Бодо. Зауважимо, що з тим завданням, яке він підготував на варшавській бойовій арені, багатьом досвідченим спортсменам впоратися не вдалося. Наприклад у словаків вершник Tomas Kuchar у першому раунді мав всього 4 штр, а у другому – 24, але доїхав – це, на наш погляд свідчить й про складність маршруту й про моральну підготовку самих вершників, над якими панує тягар відповідальності за команду. Зокрема, збірні Франції та Словаччини наробили велику кількість помилок вже у першому гіті, а у другому учасники цих команд масово знялися зі змагань. Забагато штрафних отримали у другому раунді й представники Іспанії, які у першому гіті фінішували на 4-й позиції, але у підсумку з 36 штрафними очками залишилися на 8-му місці. У запеклій боротьбі іспанців зуміла випередити команда Нідерландів — у їх пасиві після першого раунду було аж 24 штрафних, проте другий гіт завершився набагато краще, і хоча результат голландців також дорівнював 36 ш.о., за показниками часу вони посіли 7-е місце. Шведські вершники виступали доволі стабільно — в першому раунді вони фінішували з 16-ма, у другому з 17-ма штрафними, і це було 6-е місце у фіналі Кубку Націй-2023. Збірна Польщі примусила добряче похвилюватися місцевих вболівальників: польські атлети то стрибали напрочуд чисто, то руйнували перешкоду за перешкодою, то взагалі знімалися з маршруту, і врешті-решт не змогли піднятися вище 5-го місця з результатом 28 ш.о. На 4-му місці завершила виступ команда Швейцарії, яка обидва раунди фактично провела в неповному складі, але штрафних при цьому заробила порівняно небагато — 24 очки.
Абсолютно недосяжною для суперників була у фіналі збірна Австрії. Щоправда Alessandra Reich та Oeli R (Denzel vt Meulenhof/Labamba ‘R’) обидва раунди завершили з чималим “вантажем” штрафних, та решта учасників австрійської команди — Gerfried Puck — Equitron Naxcel V (Balou du Rouet/Qaroline), Katharina Rhomberg — Cuma 5 (Comme il Faut 5/Aillen) і титулований Max Kühner в парі з Elektric Blue P (Eldorado vd Zeshoek/French Kiss P) — стрибали бездоганно. Не заробивши у підсумку жодного штрафного очка, австрійці здобули найвищу нагороду турніру — Кубок націй у серії Longines EEF.
Основними конкурентами української команди виявилися представники Бельгії. Бельгійська збірна виступала у складі Rik Hemeryck — Navarro van het Eelshof (Jappelloup vh Dauwhof/Poleandra), Gilles Thomas — Luna van het Dennehof (Prince van de Wolfsakker/Valencia), Virginie Thonon — Just the Way (Zirocco Blue VDL/Nowingway), Wilm Vermeir — Joyride S (Toulon/Passy). За результатами першого раунду вони мали у підсумку стількі ж штрафних, скільки й українські конкуристи — лише 4, але… На жаль, Anastasia Bondarieva та Calder (Casall/Lara III), які не впоралися з маршрутом у першому раунді, другий гіт також завершили невдало. Alisa Danilova разом з Cossinelle (Cascadello/Unka I) заробила 4 ш.о. у першому гіті та 9 ш.о. у другому, і всі вони пішли у командний залік. Два “чоловічі” дуети — Mykola Pylypeiko — Karat (Kannan/Karen) та Oleksandr Prodan — Moneymaker van’t Meulenhof (Elvis ter Putte/Female Touch van’t Meulenhof) продемонстрували кращі результати — чистий фініш у першому гіті та по 4 ш.о. у другому. Підсумок у 21 штрафне очко вивів Україну на почесне 3-е місце, адже бельгійці за результатами двох раундів набрали на 9 ш.о. менше.
Таким чином мала б виглядати стаття у будь-якому засобі масової інформації, але … але наша команда зробила неймовірне, тому, на тлі емоцій що вирували, ми звернулись як до безпосередніх героїв цієї події, так й до офіційних осіб з тим, щоб їх враження доповнили розповідь про Фінал найпрестижніших змагань у світи конкуру – Кубку Націй 2023 — CSIO 4* — NC EEF
В першу чергу спробуємо прослідкувати перебіг двораундового змагання спираючись на власні враження та слова наших вершників: Зазвичай початок – це огляд маршруту. На полі було встановлено 12 перешкод, вершники мали здійснити 15 стрибків. Одна подвійна та потрійна системи. Висота перешкод 155 см.
Ми задали одне й теж питання всім чотирьом нашим вершникам: що відбулось на огляді маршруту, де був сумнів у чистому проходженні, які улюблені перешкоди — широтні, прямовісні, яке враження від маршруту, від потрійної системи, з ким спілкувались під час огляду?
Олександр Продан
Олександр: «Оглядали маршрут усією командою, виробили загальний підхід. Найтяжча перешкода та лінія були потрійна система та остання планка, бо під кінець маршруту така лінія дуже складна для коней».
Микола Пилипейко
Микола: «Потрійна система стояла під трибуною, де було багато вболівальників, тому я одразу зрозумів, що там потрібно бути обережним. Карат дуже потужний кінь, люблю з ним стрибати широтні перешкоди. Маршрут ми завжди переглядаємо разом з Яном (нашим тренером) і усіма членами команди. Після перегляду зупиняємося і розробляємо план. Звісно, спілкуємося один з одним як кому краще зробити».
Аліса Данілова
Аліса: «Маршрут був технічно складний, однак я була впевнена у своєму коні, адже Коссинель у цьому сезоні набула досвіду на таких висотах, тому головне було проїхати у гарному темпі та бути дуже пильною на «крихких» перешкодах. На огляді завжди потрібно вислухати думку кожного, але для себе скласти план проходження дистанції відповідно до можливостей свого коня».
Анастасія Бондарева
Настя: «На мою думку, маршрут був досить складним, але технічно, здається, трішки легше, аніж у Празі. Огляд маршруту, як завжди, ми проводили із нашими тренерами усі разом, після чого кожен створював свій план, підлаштовуючись під коня».
1-й раунд.
У першому гіті стартовий номер нашої команди був 2-м, а серед вершників нашої команди першою на бойове поле виїхала Аліса Данілова, в якої під сідлом була гніда 10-річна голштінка Cossinelle – власник Сергій Демченко. Саме вони задали тон подальшим виступам нашої збірної, подолавши всі 11 перешкод без жодного штрафного й тільки зовсім прикра помилка на заключній коштувала їм 4-х штрафних очок. «Я дуже засмутилась цим руйнуванням, тому що вона так легко впоралась з усіма перешкодами, але я стартувала взагалі серед всіх учасників другим номером, тому не знала наскільки широко нам вдасться вкластись у 5 темпів під час заходу на 12 перешкоду, все ж-таки потрібно було їхати на 6 темпів».
Наступним номером в нашій команді була спортивна пара Микола Пилипейко-Carat.
«Я виїхав на розминку» — розповів нам Микола – «за 17 вершників з тим, щоб гарно розім’ятися. Розминка в нас завжди спокійна, врівноважена. Я був спокійний, все йшло за планом. Маршрут двогітовий, тож багато стрибків ми не робили. 3-4 вертикалі, 3 оксери й останню вертикаль перед виходом на поле». Цей 9-річний гнідий мерин, власником якого є Володимир Пилипейко, настільки розумів свого вершника під час проходження маршруту та відповідав на всі дії свого напарника, що разом вони змогли показати просто фантастичний результат – 0 штрафних! «Ми з Каратом зробили все, щоб привести команді цей 0 у фіналі. Ми йшли з поля і бачили всю нашу неймовірну команду. Всі стрибали, кричали від радості та вже чекали на нас. Ці емоції не можливо описати».
Черга виходити на бойову арену нашому наймолодшому члену команди. Під сідлом Анастасії Бондаревої сірий 14 річний красень Calder. «Розминка тривала хвилин 45. Відчуття були добрі, сумнівів не було – розповіла згодом Анастасія — ми почали добре до перешкоди із водою, потрапивши до неї, мій кінь «зажався» та потім мені було важко вести його уперед, залишалося декілька бар’єрів (бруси, потрійна комбінація та планка), кожен із них, на превеликий жаль був зруйнований». Так, потрапляння у канаву не дало змоги вірно розрахувати підхід до наступних перешкод та у підсумку, з урахуванням штрафу за перевищення норми часу, 27 штрафних.
Залишається дочекатись виступу Олександра Продана. «Я виїхав на розминку за 15 вершників до мого старту, зробили небагато стрибків на розминці та не високо — до 140см. Склалось відчуття впевненості у гарному результаті». З хвилюванням спостерігаємо як Олександр, й це вже видно неозброєним оком, спокійно виводить на конкурне поле свого 11-річного гнідого коня Moneymarker (а) – бездоганно! Й це вже другий нуль в нашій команді! На наше запитання чи булі які-небудь нюанси під час долання маршруту Олександр відповів — «Ніяких, я чітко дотримався нашого плану, який ми остаточно склали з тренером Яном Хосте».
Після першого раунду наша команда має лише 4 штрафних за результатом трьох найкращих вершників, а порядковий номер старту української збірної змінюється на цифру 8.
2-й раунд.
Спекотно не тільки у прямому й переносному сенсі слова, а й на трибунах, хвилюємось звичайно й ми – ті, хто не мав змоги потрапити на місце безпосередніх подій.
Аліса Данілова: «Розминка в мене з Коссинель практично завжди проходить однаково, й це не залежить від того, чи це тренувальний, чи змагальний старт. Багато кроку та рисі для розминки м’язів та мінімальна кількість стрибків на висоті максимум до 130см. З нюансів які існують під час маршруту, можу зазначити, що за подолання кам’яної стінки та канави можна не турбуватись – кобила дуже уважна, що до широких брусів, потрібно дуже точно вирахувати підхід та стежити за балансом». Саме такий «нюанс» й спіткав Алісу на маршруті, під час якого, подолавши всі 10 перешкод без штрафу, на другій у потрійній системі вони допускають руйнування, що не могло не потягнути за собою невдачу й на останній. До 8 штрафних додалось ще одне за перевищення норми часу. Таким чином наша пара фінішувала з 9 штрафними.
Микола Пилипейко, демонструючи дуже класну їзду, отримує – 4 штрафних.
Анастасія Бондарева – перша половина маршруту проходиться на одному подиху, але після «злощасної» канави» вони з Калдером вже не змогли точно потрапити у розрахунок на потрійну систему – довелось розвернутись та знов зайти на цю перешкоду – звичайно це призвело ще й до перевищення встановленої норми часу. Загальний результат у 2-му раунді склав 17 штрафних, але молодчина що на своїх морально вольових якостях змогла завершити раунд. «У другому раунді ми йшли впевнено — розповіла Анастасія — але через те, що кінь сильно вдарився у потрійній комбінації, він не захотів вчасно повернути й ми отримали штраф ще й за час. Звичайно це наш не найкращий виступ, можливо це був просто не наш день, тому що Калдер взагалі дуже чесний та відданий своїй справі партнер, ми здобули із ним уже багато нагород, навіть на цьому шоу у п’ятницю він був 6-ий на Гран-прі 155см.»
Олександр Продан – витримці цього вершника можна позаздрити – як й у першому раунді вони з конем працюють спокійно, впевнено долаючи перешкоди одну за однією, й тільки одна помилка приносить у скарбничку команди 4 штрафних.
У підсумку командою у 2-му гіті ми отримали 17 штрафних. Додавши ще й 4 штрафних у 1-му раунді отримали такий результат: КОМАНДА УКРАЇНИ з 21 штрафним посідає 3 місце!
Не можна втриматись, щоб не привести відповіді безпосередніх наших героїв на запитання, як вони оцінюють результат виступу та взаєморозуміння в команді?
Микола Пилипейко: «Ми йшли до цього і ми змогли! Ми це зробили! Це все, що я можу сказати. Наша команда дуже дружня, ми — сім’я. Ми вітали один одного, обнімалися, раділи.
Настя Бондарева: «Я була щасливою, що ми змогли залишитися третіми серед десяти сильних команд та водночас переживала за свого улюбленця, тому що він справді сильно вдарився об перешкоду, але з ним усе добре! Ми всі були раді перемозі, кожен привітав одне одного.
Саша Продан: «Сподіваюся, що всі задоволені та пишаються результатом, який я привіз для моєї команди».
Шеф де екіп команди Тетяна Шейнич
Тетяна Шейнич— шеф де екіп команди: «Наша команда — великі-великі молодці! Просто ВАУ!»
Андрій Мілованов
Президент Всеукраїнської Федерації кінного спорту Андрій Мілованов: «Супер, просто супер! На наше запитання чи очікував такого результату, він сказав: «Чесно? Гадав, що якщо буде 5 місце, то це буде здорово, але 3-місце – це фантастика! Всі відпрацювали на відмінно!»
Що до групи підтримки наших вершників, то вона, на чолі з Президентом ВФКС Андрієм Міловановим та генеральним секретарем Михайлом Пархомчуком, була дуже потужна. Був запрошений та присутній на трибуні посол України у Польщі Василь Зварич, спостерігали за перебігом змагань Президент федерації кінного спорту м. Києва Сергій Дорошенко, власник КСК «Балатон» Ігор Торгонський, наш спонсор та власник КСК «Асгард» Павло Чухно, Юрій Дубенко, Ірина Шульга, Наталія Нормуратова з своїми спортсменами та багато інших — всі намагались підтримати наших бійців.
На запитання авторів матеріалу що до впливу групи підтримки на результат, наші вершники відповіли так:
Аліса Данілова
Аліса: «Завжди приємно перебувати на церемонії нагородження, особливо в цей раз, тому що була дуже потужна підтримка з трибун, де розмістились українці».
Анастасія Бондарева
Настя: «Моя особиста підтримка — це звичайно батьки та близькі друзі, які були зі мною, також важливою є віра тренера у тебе, це також надає сил….До речі, було дуже багато українців, які підтримували нас увесь період змагань, це надавало силу, тому що наш народ незламний, він вміє боротися до кінця, на жаль не тільки на спортивних аренах, як нам цього дуже хотілося, але й на бойових позиціях. Слава Україні!»
Микола Пилипейко
Микола: «Моя особиста група підтримки — моя дружина, яка завжди зі мною. Також, мої батьки. Вони завжди переживають і підтримують».
Олександр Продан
Олександр: «Моя особиста підтримка – моя Даша»
Раділи, звичайно вершники, але й також всі присутні на місці безпосередніх подій були у захваті.
Після закінчення маршруту на конкурне поле на церемонію нагородження організатори запросили три команди, але в пішому строю на п’єдестал викликали тільки команду-переможницю – австрійську, то їм, поряд з офіційними нагородами, вручили букетами квітів оформлених у жовто-блакитну обгортку, а під час кола пошани хтось з вершників кинув такий букет на трибуни – наші дівчата його успішно зловили.
«Я був на трибуні серед вболівальників – розповів нам Олександр Погуляй – й бачив, що деякі з глядачів, які приходили просто подивитись змагання, були здивовані, що Україна представлена на цьому турнірі й щиросердно раділи нашому успіху. Після фінішу заключного учасника всі глядачі залишились на своїх місцях та підтримували спортсменів. Наші співвітчизники, яких також було багато на трибунах, просто голосно виказували своє захоплення результатом наших вершників. Звичайно поляки були дуже засмучені тим, що не потрапили у призи, хоча у Празі вони були другими, а ми сьомими, але в себе на батьківщині вони нас переграти не змогли».
Можна тільки уявити, яка буря емоцій вирувала в душі кожного нашого вершника під час кола пошани.
По завершенні церемонії нагородження, відбулась зустріч нашої офіційної делегації разом з послом України у Польщі з безпосередніми героями дня, яких від щирого серця вітали з успіхом всі. До речі Олександру Продану, Анастасії Бондаревій та Миколі Пилипейко вручили посвідчення мсмк та значки.
Після повернення в Україну, під час спілкування з представником міністерства молоді і спорту України Олександром Погуляєм ми поцікавились питанням фінансування участі вершників у фіналі Кубку Націй. «Міністерство фінансувало участь у цих змаганнях, так саме як й у всіх інших де в цьому році бере участь наша українська збірна, починаючи з Італії, Афін, Австрії, Праги. Це все долева участь міністерства у фінансуванні, тобто оплата стартових внесків, денників, MСIPI, автодороги, пального». Зрозуміло, що така участь є значною матеріальною підтримкою спортсменів у ці нелегкі для нашої країни часи.
Наш результат на цих змаганнях — це в першу чергу підняття іміджу країни серед міжнародної кінної спільноти, а також отримання балів у індивідуальну олімпійську рейтингову таблицю (їх значно більше нараховується вершникам, які виступають у команді) – до речі в нас найвищий рейтинг зараз в Аліси Данілової, яка ще зберігає шанс на отримання путівки на Олімпіаду. «Саме для цього – зауважив Олександр — ми й продовжимо брати командою участь у змаганнях, й в першу чергу це етапи Кубку Світу в Марокко на початку жовтня, та інші турніри».
Після такого результату нашої збірної сторінки соцмереж вибухали вітаннями – наводимо деякі з них:
Огромные поздравления showjumping team UKRAINE с 3-м местом на финале Warsaw Jumping CSIO4* — Finał Pucharu Narodów Longines EEF Series
Спасибо за это достижение в такие темные времена для нашей страны! Вы потрясающие ребята
Спасибо Всеукраїнська Федерація Кінного Спорту/Ukrainian Equestrian Federation за все ваши усилия и поддержку Михаил Пархомчук
Все будет Украина
Пусть АВСТРИЯ зажигает! ПОБЕДИТЕЛИ финала серии Longines EEF! Команда БЕЛЬГИИ 2, -и команда УКРАИНА заняла 3 место! Огромные поздравления, ребята, вы были УДИВИТЕЛЬНЫ!
Редакція журналу також щиро вітає українських вершників та усіх членів нашої конкурної команди за чудово проведений сезон, високе досягнення на цьому престижному турнірі та бажає нових переможних виступів на міжнародній арені!