Щорічна Генеральна асамблея FEI (випуск журналу №54)

Місцем проведення щорічної Генеральної Асамблеї FEI обрала м. Антверпен (Бельгія), де вона і відбулась 16-17 листопада. Втім Асамблея проходила у так званому гібридному режимі, тобто на засіданні «вживу» були присутніми лише 57 зареєстрованих учасників, інші 56 делегатів долучилися до дистанційних слухань.

Україну на форумі представляли президент національної федерації кінного спорту Андрій Мілованов та генеральний секретар ВФКС Михайло Пархомчук.

Серед найважливіших питань, що обговорювалися на Асамблеї, були зміни у правилах проведень змагань з різних дисциплін кінного спорту — конкуру, виїздки, паралімпійської виїздки, дистанційних пробігів, драйвінгу, вольтижування. Крім цього з переліку дисциплін кінного спорту, що перебувають під егідою FEI, був нарешті вилучений рейнінг.

Більшість змін, запропонованих відповідними комітетами, була схвалена учасниками форуму, але в остаточній редакції нові правила для кожної з дисциплін заплановано публікувати на сайті FEI по мірі їх готовності та офіційного затвердження.

Хочемо звернути увагу і вершників і суддів на внесену зміну у статтю 236 Правил FEI з конкуру, яка стосується нарахування штрафних очок за перевищення норми часу на змаганнях, що судяться за таблицею «А»  -за кожну прострочену секунду буде нараховуватись 1 штрафне очко.

Новий формат проведення змагань із виїздки, започаткований на Олімпійських іграх у Токіо, вже було позитивно оцінено фахівцями, тому наразі кінна спільнота розглядає можливості його подальшого впровадження на різноманітних міжнародних турнірах FEI. На думку більшості осіб, причетних до цієї дисципліни, скорочення кількості учасників змагань у «Великому» призі зробить шоу більш динамічним, що, у свою чергу, сприятиме популяризації виїздкових турнірів серед глядачів та вболівальників. Перегляду підлягатиме і формат проведення Кубка Націй з виїздки. Не менш важливим питанням є удосконалення оцінювання виїздкових тестів, і з цією метою відповідними спеціалістами розробляється збірник правил нарахування балів для суддів, який має стати корисним доповненням до існуючих правил та посібників.

У дистанційних кінних пробігах також заплановані суттєві зміни. Починаючи з наступного року змагання у категорії СЕІ2* будуть вилучені із переліку турнірів початкового рівня, тобто до участі у пробігах допускатимуть коней за наявності у них міжнародних паспортів. Для учасників турнірів передбачатимуться посилені заходи із допінг-контролю, а також перевірки коней на підвищену чутливість кінцівок. У реалізації цього проекту, окрім комітету з дистанційних пробігів, бере участь ветеринарний департамент FEI.

Окремим пунктом на голосування було винесене питання щодо складу олімпійських команд. Нагадаємо, що на ОІ-2020 у Токіо було вперше запропоновано обмеження на кількість учасників у командних змаганнях, тобто скорочення пар вершник-кінь з 4 до 3. Прихильників нового формату зрозуміти легко: він дозволяє збільшити кількість національних збірних на Олімпіаді. Втім у ході командних змагань у Токіо навіть неозброєним оком було помітно, що чимало дуетів відверто не досягають олімпійського рівня, що найяскравіше проявилося на конкурних бойових аренах. Результатами недосконалої підготовки вершників та коней стали численні падіння, травмування, приклади жорстокого поводження із тваринами. Все це, в свою чергу, справляє негативне враження на глядачів. Аргументи, надані противниками нового формату, доповнювалися конкретними прикладами; протестна група наполягала на тому, що учасник збірної, який не має права знятися із змагань, аби не позбавити команду шансів на медалі, дуже серйозно ризикує не лише власним здоров’ям, а подекуди й життям, але й благополуччям свого чотириногого напарника.

Повернути на Олімпійські Ігри старий формат, що передбачав наявність у команді запасного гравця та можливість обнуління штрафних очок, вимагали від учасників асамблеї не лише експерти, а й самі атлети, зокрема такі видатні майстри конкуру як Нік Скелтон, Стів Герда, Людгер Бербаум, Родріго Пессоа, Маклейн Уорд. Але питання остаточно вирішувалося голосуванням, в якому взяли участь представники 100 національних федерацій. З перевагою у 70 голосів проти 30 Асамблея, попри усі протести, затвердила новий формат, у якому будуть проводитися Олімпійські Ігри 2024 у Парижі. Представники української делегації приєдналися до більшості, віддавши голоси за новий формат олімпійських командних змагань.

Правила отримання олімпійських ліцензій також розглядалися учасниками асамблеї, але остаточне рішення з цього питання ще не затверджено, його подальший розгляд внесений до порядку денного Спортивного форуму FEI, що відбуватиметься у Лозанні (Швейцарія) 25-26 квітня 2022 року.

Рішенням Асамблеї також було затверджено перелік місць проведення молодіжних змагань на найближчі 2 роки. Зокрема стало відомо, що першість Європи серед дітей та юнаків відбуватиметься з 20 до 23 липня 2023 року у Кронберзі (Німеччина). Окрім цього змінено локацію проведення європейської першості для вершників на поні, яка вже протягом 3-х років відбувалася у польському Стржегомі. У 2023 році столицею чемпіонату Європи для поні-атлетів з конкуру, виїздки та триборства делегати Асамблеї проголосили французький Ле-Ман.

Певні зміни відбулися і у керівному складі Всесвітньої Федерації. На асамблеї було обрано нову очильницю комітету з виїздки: нею стала мексиканка Мерібель Алонсо. Представниця Росії Марія Сечина полишила посаду голови комітету Солідарність FEI, передавши свої повноваження Інгмарові де Восу.