Суперкубок, Longines Global Champions League, CSI5*, Прага (Чеська Республіка), 16-19 листопада 2023 р.
Всім, хто спостерігав за подіями сезону 2023 у Global Champions League, неважко буде здогадатися, яка з шести збірних виборола Суперкубок, хоча боротьба на бойовому полі Праги велася майже на рівних. За дуже влучним висловом одного з учасників турніру, Різенбеки (Risenbeck International) були надто досконалими протягом усього сезону, тож володарями найвищої нагороди вони стали цілком заслужено. Друге місце посіла команда Valkenswaard United, на третю сходинку п’єдесталу піднялися вершники збірної Paris Panthers.
Поєдинки учасників збірних вперше проводилися у форматі плей-офф, що давало вболівальникам можливість впевнено орієнтуватися у розкладі сил та не відволікатися на складні підрахунки балів. На думку президента турніру Яна Топса, це підвищило градус емоційної напруги до нечуваної висоти та вивело Global Champions Tour у беззаперечний топ міжнародних конкурних змагань.
Перший раунд претенденти на Кубок завершили приблизно на одному рівні, тому головні сподівання було покладено на другий маршрут, а він виявився більш підступним майже для всіх учасників фіналу. Особливо прикрими були провальні виступи таких визначних майстрів конкуру як Maikel van der Vleuten у парі з O’Bailey vh Brouwershop N.O.P. (Darco/Hermeline van de Caatshoeve) та Simon Delestre, пару якому склав потужний Dexter Fontenis Z (Diarado/Gorka des Foutenis). Величезна кількість штрафних, зароблена цими дуетами, полишила Madrid in Motion на останньому 6-му, а StTropez Pirates на 5-му місці у командному заліку. Відчайдушно билися за місце у трійці призерів Prague Lions, але 28 ш.о. відповідали лише 4-й позиції — бронзові призери, Paris Panthers, стрибали впевненіше та заробили у сумі 20 штрафних. До речі, цей малоприємний внесок у загальний залік зробили також дуже відомі атлети, Ben Maher разом з Faltic HB (Baltic VDL/Beloma B) та Harrie Smolders на Uricas v/d Kattevennen (Uriko/T-Cassina). Бездоганно подолав обидва маршрути лише Gregory Wathelet у дуеті з Bond Jamesbond de Hay (Diamant de Semilly/Noya d’Orcival), але його чистий дубль, один з чотирьох на цьому суперфіналі, виявився замалим для команди, яку привезли до Праги Паризькі Пантери, хоча її склад був дійсно дуже й дуже потужним.
Valkenswaard United вже не вперше виходили на старти Суперкубка з метою вибороти престижну нагороду вартістю 6,5 млн євро, і цього разу вони мали реальний шанс здійснити свою давню мрію. Двобій цієї збірної з Riesenbeck International тримав у напрузі весь празький стадіон О2. Від Різенбеків першим стрибає Eoin McMahon разом з Mila (Monte Bellini/Lintoubette) та завершує маршрут нулем, але чисто долає дистанцію і його опонент Marcus Ehning в дуеті з Stargold (Stakkato Gold/Charme). Друга пара Christian Kukuk та Checker 47 (Comme il Faut S/Pamina) збиває жердину, і тим самим відповідає йому представник Валкенсварду Gilles Thomas разом з Luna van het Dennehof (Prince van de Wolfsakker/Valencia). Далі інтрига посилюється: John Whitaker з Equine America Unick du Francport (Zandor/Peche du Heup) та Philipp Weishaupt на Zineday (Zinedine/Paola) проходять маршрут бездоганно, тож за проміжними результатами сили абсолютно рівні.
Початок другого раунду теж не прояснює ситуації: McMahon та Ehning демонструють double clear, відповідно напруга посилюється. Kukuk помиляється вдруге, але Thomas стрибає чисто та виводить команду вперед, і тепер все залежить від майстерності та витримки останніх учасників. Вболівальники сидять на кінчиках крісел, тамуючи подих в очікуванні розв’язки. І от Whitaker та Equine America зовсім трохи не розраховують темпи та збивають жердину, тож останнє слово мають сказати Weishaupt та його напарник, а Zineday стрибає блискуче, до того ж виграє у суперника 3 хвилини. Сумнівів більш не лишається — володарями Суперкубку-2023 стають неперевершені Riesenbeck International, команда, яку очолює легендарний майстер конкуру Ludger Beerbaum. Щасливий Weishaupt не одразу поїхав з бойового поля — зірвавши захисний шлем, він кинув його у глядацький натовп і з непокритою головою продовжив галопувати по стадіону О2: його особистий внесок у чудову перемогу Різенбеків цього дня був дійсно найвагомішим.
Змагання у індивідуальному заліку також проходили у форматі плей-офф. До участі у Суперфіналі, за результатами всіх етапів поточного року, вийшли 16 вершників, перед якими було поставлено задачу чисто подолати маршрути двораундового конкуру з висотою перешкод 165 см. Перший раунд чисто завершили 7 спортивних пар: Julien Epaillard – Dubai du Cedre (Baloubet du Rouet/Urgada de Kreisker), Maikel van der Vleuten — Beauville Z N.O.P. (Bustique/Wrinton), Sanne Thijssen – Cum Laude (Cooper van de Heffinck/Idun I), Peder Fredricson – Catch Me Not S (Cardento 933/Ralmea (ex.Black Lady)), Katrin Eckermann – Cala Mandia (Capistrano 2/Vicky), Jessica Springsteen – Don Juan van de Donkhoeve (Bamako de Muze/Diva van de Donkhoeve) та Andreas Schou – Darc de Lux (Darco/Ordelia).
Щодо другого раунду, його не зумів подолати без помилок жоден дует. Серед найбільших несподіванок суперфіналу був невдалий другий раунд у виконанні шведського ветерана конкуру Fredricson’а – його 17-річний Catch Me Not після дуже крутого віражу зупинився перед передостанньою перешкодою, і ця виправдана відмова стрибати вартувала дуже велику ціну — з 16-ма штрафними пара не потрапила навіть у топ-десятку та посіла 14-е місце. Прикро зійшов з маршруту і Philipp Weishaupt разом з Coby 8 (Contagio/Estefania) — ця пара провела чудовий сезон, зокрема у командних змаганнях, але цей день став для німецького вершника чи не найбільшим розчаруванням року. Ще один представник Німеччини Christian Ahlmann в парі з Mandato van de Neerheide (Emerald/Conga van de Neerheide) з 20-ма штрафними посів 13-е місце, голландська вершниця Sanne Thijssen та Cum Laude завершили дебютний суперфінал на 12-й позиції з 12-ма штрафними очками. Ще один дебютант, німецький атлет David Will зробив ставку на природну стрімкість свого напарника, але прорахувався — перша ж помилка, яку допустив My Prins van Dorperheide (Zilverstar T/Iselle van Orshof), потягла за собою низку інших, додавши до суми штрафних ще й покарання за перевищення встановленої норми часу, результат — 15-е місце.
З 8-ма штрафними фінішували у другому раунді австралійка Edwina Tops-Alexander, в якої під сідлом стрибав Fеllow Castlefield (Je t’Aime Flamenco/Bred by Leiefhebber) та дует з Німеччини Christian Kukuk — Cemal (Comme il Faut 5/Code Luna). Час був кращим у германського конкуриста — 63.67 проти 66.56 сек. у виконанні австралійської легенди, місця ці пари посіли відповідно 9-е та 10-е. Ще стрімкішим виявився фініш від американського дуету Jessica Springsteen – Don Juan: з показником 61.19 та 8 ш.о. вони посіли 8-е місце.
Німецька конкуристка Katrin Eckermann разом з Cala Mandia не змогла вдруге фінішувати нулем, втім це не вдалося жодному з учасників Суперфіналу. Час подолання дистанції 62.68 сек. відповідав 7-му місцю, 6-е посів дует з Нідерландів Maikel van der Vleuten — Beauville з показником 62.39. Замкнув топ-п’ятірку з результатом 61.20 ще один видатний голландець Harrie Smolders, пару якому склав Monaco N.O.P (Cassini II/Ulla II), і на почесному 4-му місці завершив дебютний виступ у Суперфіналі талановитий дует з Ірландії Bertram Allen — Pacino Amiro (Pacini/Carnone Dancing Queen), який зупинив хронометр на відмітці 61.04 сек.
Max Kühner та Up Too Jacco Blue (Chacco-Blue/Celestial Up Too) діяли дуже виважено, що не завадило їм продемонструвати чудові показники швидкості — з результатом 60.41 сек. австрійський вершник став володарем бронзової нагороди у Празі. Але шведський атлет Henrik von Eckermann та його фантастичний King Edward (Edward 28/Koningin de Lauzelle) довели, що такий результат можна покращити: подолавши маршрут другого раунду за 58.76 сек. ця пара виборола срібну нагороду.
Французький конкурист Julien Epaillard разом з Dubai du Cedre у другому раунді фінішував з показником 57.49 сек., але навіть такий чудовий результат не дозволяв йому розслабитися до виступу останнього з учасників.
Данський вершник Andreas Schou та його Darc de Lux у першому раунді не лише фінішували нулем, але й продемонстрували найкращу швидкість подолання маршруту, тож француз, помітно хвилюючись спостерігав за подіями на бойовій арені. Але данцю не пощастило — за однією помилкою потяглася друга, а далі третя, і лише тоді Epaillard переможно викинув у повітря стиснутий кулак: в цьому сезоні він двічі вигравав етапи турніру, і нарешті Суперфінал вписав його ім’я в історію Global Champions Tour, а Andreas Schou посів 11-е місце. Приємним доповненням для переможця стала грошова винагорода у сумі 300 тисяч євро, в цілому призовий фонд Суперфіналу склав 1250 тисяч.
