Участь українських вершників у наймасштабнішому триборному турнірі у Польщі (випуск журналу №54)

офіційний сайт змагань: https://strzegomhorsetrials.pl/pl/
офіційна сторінка в Facebook : https://www.facebook.com/SHTStrzegom
Photo by Leszek Wójcik

У польському Стржегомі з 14 до 17 жовтня відбувся турнір з триборства Strzegom October Festival. Заходи були вражаюче масштабними: у 15 програмах різного рівня складності та вікових категорій вершників і коней стартувало 273 вершники та 380 коней. Цього разу у турнірі взяли участь і представники України, за яких ми, звичайно ж, вболівали протягом трьох днів змагань.

Sergij Chernyh у парі з вихованкою Петриківського конезаводу Poltavcka PKZ (nr/nr) стартував у категорії CCI2*-L. Всього у ній змагалися 57 дуетів, серед яких наш триборець посів 33 місце, набравши 49.3 ш.о. Результат міг би бути й вищим, аби не прикра помилка на конкурному полі, що додала Сергієві та Полтавці майже 7 штрафних очок, тоді як манежну їзду український дует завершив на 25-й позиції, а польові випробування пройшов без руйнувань та непідкорень, заробивши штрафні лише за перевищення норми часу. Треба зауважити, що 5 спортивних пар з різних країн не змогли завершити дистанцію.

Щодо призових місць, бронзу виборола вершниця з Німеччини Anna Lena Schaaf в дуеті з Lorsandos (Lordanos/Cara): їх результат склав 34.2 ш.о. Співвітчизниця Анни Julia Schatzmann разом з Golden Ivo KPSC (Banderas/Ivanka WH) завершила змагання з результатом 33.9 ш.о., що відповідало срібній нагороді. Переможницею стала австрійська триборка Katja Weimann, яка в парі з Jeu de Blanc W (nr/nr) набрала таку ж суму штрафних, 39.3, але завдяки більш вдалому виступу у манежній їзді судді віддали перевагу саме цьому дуету.

Микола Томочко з Тедженом – української верхової породи, народженим у Дніпропетровському кінному заводі, перевіряли свої сили у більш складному випробуванні. У категорії CCI3*-S серед 39 учасників наш дует посів 24-е місце. Томочко мав ліцензію на змагання 3 зірки і по ній він і стартував за короткою програмою. Саме для цієї категорії ветінспекція не передбачалась і в нашої пари була можливість декілька днів присвятити тренуванню. Виступ у манежному тесті склався досить вдало і приніс нашій парі 36.2 штрафних. Надалі Микола з Тедженом в один день мали два старти — і крос і конкур. У конкурі пара фінішувала з чотирма руйнуваннями (16 штр.оч.), а ось на кросі сталось непередбачуване. Всі перешкоди пройдені були без помилок, мали 9,6 штрафних за перевищення норми часу. Але нашій парі все ж-таки зарахували ще 20 штрафних очок і сталось це завдяки тому, що Микола вирішив не ризикувати і на потрійній системі (a b c ) на третій перешкоді одразу пішов на альтернативу. Наші вершники не знали такого нововведення що на альтернативу тут можна було йти тільки у випадку закидки на основній перешкоді, а не одразу обирати цей шлях. Таким чином загальна сума штрафу на кросі склала для них 29,6 штр. оч. До речі, в цій категорії 10 дуетів не змогли фінішувати.

П’єдестал пошани в цій групі повністю захопили представниці Німеччини. Золоту нагороду з результатом 29.5 виборола Libussa Lübbeke в парі з Darcy F (Larimar 7/Rieke VII). Pia Münker та її Cascada (Cascadello/Nerina IV) фінішували з показником 34.0, що, згідно суддівському вердикту, відповідало срібній медалі. Бронзу було вручено парі Sandra Auffarth — Viamant du Matz (Diamant du Semilly/Heralina), чий результат також дорівнював 34.0, але на розподіл нагород вплинули проміжні показники у манежній їзді та крос-кантрі.

Після повернення з міжнародного турніру у Польщі нам вдалось поспілкуватись з Сергієм Черних і пропонуємо увазі наших читачів його інтерв’ю:

Сергію, ми чули що під час перетинання кордону і вже по приїзду на територію змагань у вас були якісь непорозуміння.

Так, на кордоні, по дорозі до Польщі, в нас була затримка, коли їхали по автобану і там теж були непорозуміння, бо ніхто не знав що потрібно додатково сплачувати за користування ним. До Щегому приїхали трошки раніше зазначеного часу, але нам відкрили ворота, прийшов ветлікар і поміряв коням температуру, до речі цю процедуру проходили всі коні які приїхали сюди, тобто без цього нікого до стайні не пускають, але і тут нас спіткала неприємність: ми про це не знали і нам ніхто не підказав, що зараз за 10 днів до приїзду потрібно вести в електронному вигляді через інтернет у спеціальному додатку температурні листи на коней, які прямують на старт. За відсутність такого листа, оформленого в додатку, нам зробили попередження на перший раз, тому обійшлось без штрафу грошима, бо у повторному випадку мені здається, штраф 300 франків, а потім дискваліфікація. На це потрібно звернути увагу і нашим менеджерам у ВФКС і на сайті хоча б інформувати про такі новини, бо не всі ж кожен день виїздять за кордон і такого можуть не знати.

Ветінспекцію пройшли вдало?

Так, для нашої категорії змагань вона була передбачена і ніяких складностей не виникло.

Ну а тепер розкажи безпосередньо як для тебе склались самі змагання?

Я стартував по довгій програмі в своїй категорії 2* і спочатку була манежна їзда, день відпочинок, далі крос і в останній день конкур – для нас такий розклад є звичним. Манеж я відпрацював десь на 64%-65%. По суддях були розбіжності – японка поставила десь 67-68%, а польський суддя 61%. Крос моя кобила добре відпрацювала і тільки трошки штрафу за перевищення норм часу ми схопили.

Сергію, а що для тебе в такому кросі було незвичним?

Велика кількість альтернатив і вимоги до можливості їх долання. До речі саме це зіграло злу ШУТКУ з Миколою Томочко.

Все ж-таки дай відповідь – складність кросу не злякала?

Ні. От як раз крос не страшний, а дуже безпечний – саме таким словом треба його назвати – безпечний. Всюди є заложення і перешкоди стоять таким як би півколом, тобто навіть якщо вершник робить в розрахунку до місця відштовхування помилку, то кінь має тільки два варіанти – або закинуться, або обов’язково вистрибнути. Закидок серед учасників було дуже мало Впасти там практично неможливо. По трасі за всі дні змагань пройшло близько 400 голів і тільки одного вершника забрала швидка допомога. Дуже класні ґрунти – м’які, може трошки слизькувато, але м’які. І ще раз хочу наголосити що крос досить складний, але самі перешкоди безпечні. Навіть самі судді, що приймали трасу, висловлювались з цього приводу, що 80% пар повинні пройти крос чисто, а якщо цього не трапляється, то так не повинно бути. Засіки стоять, трійники. Навіть якщо стоять столи, то вони такі напівкруглі – безпечні для коня, навіть якщо кінь близько підійшов до перешкоди, в нього є можливість витягнути перед і так само опустити задню частину завдяки такій формі перешкоди. Крім того, перешкоди оздоблені системами безпеки – якщо кінь або вершник потрапляє в складне положення, то перешкода «розстібається» — і це дає можливість швидко з цієї пастки їх вилучити.
Але хочу зазначити, що рухатись по трасі було дуже комфортно: проскачки між перешкодами давали можливість рухатись з певною швидкістю. Кожна перешкода за своєю складністю як би готувала до наступної. І водні перешкоди і вузькі за наростаючою складністю – дуже грамотно траса вибудувана. У зв’язках були нормальна відстань між перешкодами.

Як склався виступ на конкурному полі?

На конкурі ми мали 4 штрафних — трошки не впорались з однією перешкодою.

І в результаті, як наслідок вашого виступу, ви з Полтавкою PKZ отримали половинку ліцензії на чемпіонат світу на наступний рік по семирічним коням?

Саме так. Далі ще половинку і будемо готуватись до чемпіонату Світу.

І ще декілька запитань: Як ви там організували свій побут?

О, це окреме питання. Погода була сурова – дуже холодно і дуже добре що Петриківський завод нам надав Спринтер, Юрій Любчич дав причеп, на пальне ми скинулись, в готелі ми не жили, тому нам трошки вдалось зекономити коштів, хоча це розтринькали на штрафи. Крім того, Петро Плекан взяв з собою намет і це було наше постійне помешкання.

З Вами був Петро Плекан?

Так, і це було дуже доречно – по перше це була для нас підтримка — він і підказував все і давав практичні поради, а крім цього всю документацію оформлював для проходження кордону – одним нам з Миколою було б дуже складно.

Сергію, а вдалось побачитись, поспілкуватись з кимось з найвідоміших триборців?

Ви знаєте, оскільки це наймасштабніший турнір в Європі, а мабуть, і в світі, то тут виступали представники не тільки Польщі, а й англійці, французи, близько 50 пар привезла Німеччина – всіх не перелічити і серед них була і відома німецька триборка Sandra Auffarth і деякі учасники Олімпійських Ігор у Токіо.

Деякі фото надали Leszek Wojcik та Mariusz Chmielinski