Українські поні на Чемпіонаті Європи: післямова (випуск журналу №53)
Почнемо нашу розповідь про цю подію з низки запитань, які ми поставили Олександру Бершову ще під час Етапу Кубку України з виїздки з тим, щоб зрозуміти початок історії виникнення команди вершниць на поні в нашій країні.
Олександр, як давно ви з Варварою вперше прийшли до рішення взяти участь у чемпіонаті Європи?
— У 2015 році я вперше на відео побачив виступи вершників на поні під час чемпіонату Європи з виїздки, а надалі і у триборстві. Саме тоді і виникла ідея спробувати в Україні підняти ще один пласт кінного спорту — дійсно дитячого спорту – поні клас. У тому році (2020 –ред.) у нас був дебют, коли ми з Марією Рибачук вперше виїхали за кордон і це був чемпіонат Європи.
Так, ми в журналі про цю подію писали, а зараз запитання: Марія вже тоді висловила бажання продовжувати виступати в цій категорії?
-Безумовно. Крім того, ми вже тоді задумали зібрати команду виїздки з тим, щоб вже в цьому році виступити повним складом.
І вдалось ?
— Саме так. У цьому році до нас приєдналась Олеся Волковецька зі своїм N-Constantino V/D Bolkerhoeve, а нещодавно і Пуртова Серафіма з Tackmann’s D-Jay.
А звідки ці дівчатка «з’явились»?
— Олеся Волковецька тренується з Варварою вже давно, досить довгий час вона тренувалася на райт-поні Golden Diamond R, з яким займала лідируючі позиції на багатьох змаганнях — спочатку в тестах для аматорів, а потім почала відпрацьовувати більш складні елементи, тож вона вже була знайома і з роботою на спортивному поні, і з елементами їзди, яка, до речі, у складності не поступається юнацьким тестам.
Марія Рибачук також починала тренуватися на поні, спочатку це була невеличка поні Ранія, а потім трішки більша — Сара, з якими Марія успішно виступала на змаганнях у категорії аматорських їзд. Через деякий час батьки Марії вирішили ризикнути і стати першовідкривачами, тож у 2020 році Україна вперше була представлена на Чемпіонаті Європи з виїздки серед поні!
— Серафіма Пуртова приєдналася до нашої команди нещодавно, перед Новим Роком, вона тренувалася на своєму коні Коршуні, а потім зацікавилася категорією поні, деякий час також тренувалася на Golden Diamond R, а після поїздки на міжнародні змагання в Литву, де всі на власні очі побачили виступи спортсменів у поні класі, остаточно вирішила перейти у цю категорію.
А де коней-поней взяли?
— Ні для кого не секрет, що наразі найбільш широкий вибір виїздкових поні — це Німеччина, Бельгія, Голландія, там ринок просто насичений величезною кількістю спортивних поні високого класу, тож ми побували усюди. Переглянули величезну кількість поні. Причому цей етап дитячого спорту — поні — розвинутий в них навіть більше, ніж категорія «діти». Буквально місяць тому ми були в Голландії на національному чемпіонаті і там в програмі змагань були ще окремі класи для поні — A,B,C, E, де діти виступають з 6-ти років у різних тестах. Наприклад, в чемпіонаті Nord Brabant, у категорії поні В, виступало 90 голів – це поні 115см. в холці.
Олександр, зараз, після старту на етапі Кубку України ви везете команду на чемпіонат Європи. Скажи, там теж в програмі декілька класів?
— Ні, такої градації немає. Всі їдуть одні й ті ж тести для поні, які не вище 149см.
Коли саме вами було прийняте остаточне рішення відносно цьогорічної поїздки?
— Давно. Причому в цьому році, навесні, Марія Рибачук і Олеся Волковецька вже стартували у турніри Horsemarket в Литві – в Кункаї, і, треба зауважити, досить успішно, бо якщо б в цьому році на Європу потрібна була б кваліфікація, то вони б її за показаними результатами отримали (в КЮРах це було 70-71%, а у Командному та Особистому призах вони мали понад 67-68%.)
Давай повернемось до вашої підготовки та, саме до готовності дівчат до стартів європейського рівня? Твій прогноз?
— На даний момент, це я кажу ще напередодні старту тут, в Жашкові, першочергове завдання — стресостійкість, саме психологічна підготовка виходить зараз на перший план, дівчата мають бути впевнені у своїх силах і своїх партнерах, адже на міжнародних змаганнях суперники у цьому класі дуже сильні і добре підготовлені, до того ж поні їзди можна їхати до 16 років. Маші 13 років, але вона вже має деякий досвід старту на міжнародному рівні та Чемпіонаті Європи, Олесі також 13 років, це її перший турнірний сезон з новим партнером, Серафіма наймолодша вершниця, для неї цей сезон вже є досить насичений, тож події розвиваються дуже стрімко.
Скажи, а що стосовно їх технічної підготовки?
— Ви знаєте, самі тести дуже відрізняються від тестів для дітей, бо мають такі елементи як принімання, осаджування, плече в середину, контргалоп, складні прибавлені діагоналі з складними переходами, тобто все, що є у тестах для юнаків, окрім зміни ноги у повітрі. До речі, поні також їдуть Фрістайл. Тобто я хочу наголосити, що це зовсім не прості дитячі тести.
Олександр, а все ж-таки по місцях і по відсотках, спираючись на сьогоднішній стан підготовки, який твій прогноз?
— Що стосується командного результату, то, гадаю, і бажано б було, зайняти 7-е місце. В особистому заліку буде стартувати 66 пар і я сподіваюсь, що в тридцятку в нас є шанс увійти.
Склад команди 3 і залік по 3-х?
— Так,
А по відсотках твій прогноз?
— Ну, щоб увійти в 30 потрібно їхати на 70%. В тому році перші 28 місць це було від 78 до 70%. А нашим я спробую дати такий прогноз:– Олесі і Маші 69% — вони можуть показати гарний результат, а Серафіма, оскільки ми тільки-но починаємо, то якщо вона свої 63% зробить, це буде чудово. І, хочу це підкреслити, в основному за рахунок психологічного стану – не завжди зовні можна спостерігати хвилювання дитини, але в середині у неї все кипить і це, звичайно, завжди заважає.
А взагалі конкуренція велика?
— Так, дуже висока. Наприклад, в цьому році на чемпіонаті Європи серед юнаків в перший день у Командному призі їхала британка Annabella Pidgley і зайняла перше місце, а в тому році вона ще стартувала у поні-класі. В Особистому призі лідером стала вершниця з Німеччини Lucie-Anuk Baumgürtel, яка в тому році також виграла Чемпіонат Європи у категорії поні. Тобто ми бачимо як поступово вершники з категорії поні переходять у категорію юнаки, вони вже знайомі з основною кількістю елементів, тож надалі продовжують відшліфовувати свої вміння вже з великими кіньми, і це свідчить про наявність вдалої системи підготовки.
Чемпіонат Європи серед вершників на поні 2021.
Щодо огляду загальних результатів даного чемпіонату, редакція журналу вже опублікувала статтю, але нагадаємо про результати саме українських спортсменок:
Наша країна була вперше представлена командою юних вершниць у складі
Рибачук Маріі з CROMMENTUYNS FUEGO, Волковецької Олесі з N-CONSTANTINO V/D BOLKERHOEVE та Пуртової Серафіми з TACKMANN’S D-JAY.
Команда посіла 13-е місце.
Особисті результатати:
У «Командному призі» Serafyma Purtova в парі з Tackmann’s D-Jay (nr/nr) отримала оцінку 59,986% та посіла 63-є місце серед 64 учасників змагань. Mariia Rybachuk з Crommentuyns Fuego (Heitrak’s Marvin/Kooihuster Selmina), отримала 66.800%, що відповідало 47-му місцю. Olesia Volkovetska з N-Constantino V/D Bolkerhoeve (Constantin/Ulysse vh Wilgenbos) завершила їзду на 37-й позиції з результатом 68.600%.
У тесті «Особистий приз» Olesia Volkovetska-N-Conctantino 68.243% (42-е місце), Mariia Rybachuk-Crommentuyns Fuego 66.270% (55-е місце), Serafyma Purtova-Tackmann’s D-Jay 62.270% (62-е місце).
А зараз більш детально саме про враження від змагань та думками про майбутнє поні спорту в Україні просимо поділитись тренерів Олександра Бершова та Варвару Сорокіну:
Як були вирішені у нас вдома організаційні питання щодо поїздки?
— Підготовку документів в нашій федерації змогли організувати вчасно і всі вони були оформлені у відповідності до існуючих вимог, тобто зі сторони Юлії Пархоменко було все зроблено на вищому рівні — ми отримали повний пакет документів.
Затримки на кордоні були? До місця дислокації добрались вчасно?
— Дорога туди та додому пройшла комфортно — дуже допоміг Віктор Коновалов, який не тільки надав свій коневоз, а й сприяв процедурі проходження кордонів в стислі строки. Так, по дорозі до Польщі, десь за дві, дві с половиною години ми вже були поза межами України і десь за 3 години пройшли польську митницю. Перетнувши кордон ми поїхали на відстій у Лешну Волю і провели там весь день – коні відпочили і вже у понеділок на 7 годину ранку під’їхали до Strzegom.
Перші враження від організації прийому приїжджих?
— Відкриття стійні було о 8 ранку, це було зумовлене тим, що приймаючій стороні необхідно було провести ретельну перевірку всіх учасників змагань задля максимальної безпеки. Необхідно було пройти реєстрацію команди, у людей перевіряли наявність довідки щодо негативного тесту на Covid або паспорту вакцинації, у коней перевіряли паспорти на наявність всіх необхідних вакцинацій та здійснювали вимірювання температури, і лише після цього кінь міг потрапити до стайні. Черга з коневозів була величезна, але завдяки злагодженій роботі організаційного комітету вже десь об 11-й годині всі коні були розміщені у стайнях. Така організація даної процедури заслуговує великої вдячності.
Що можете сказати про саме місце проведення чемпіонату Європи?
— Приємно вразила територія бази — все природньо і логічно – логістика по відношенню до спортсменів, коней – дуже ретельно продумане розміщення тренувальних полів. Так, окремо розташовані розминочні поля та поруч бойові, які не заважають пересуватись глядачам по території всього комплексу. Неподалік від стайнь були розташовані мийки для коней. Також неподалік від стайні був Show Office, що давало змогу вчасно слідкувати за розкладом змагань. Дуже вразила наявність полів для випасу коней – тобто одразу після тренування є можливість піти погуляти поряд з лісом та попасти свого коня.
Вам була надана можливість провести тренування і ознайомитись з бойовим полем?
— Так, така можливість була у вершників всіх команд. Привернула увагу толерантність спортсменів (підкреслюю дітей) та тренерів, які приводили своїх підлеглих на тренування. Зі сторони Оргкомітету настільки все було відлагоджено, що в результаті вся кількість спортсменів змогла без затримки та скупчення на полі відпрацювати своїх коней.
Я так розумію, що наступним етапом була ветінспекція — що незвичайного ви побачили в цій процедурі?
— Одразу треба зауважити, що тут, на території бази, місце для виводки відокремлене від основної території і зроблене коридором з колом та з огородженим проходом, щоб коні, які ідуть на розминку або на старт, та ті, що ідуть на ветеринарну інспекцію, не заважали один одному. Саме місце, де проходить ветінспекція – це дуже красива, затишна алея, тому коні не хвилюються, бо не відволікаються на зовнішні чинники. Провести таку ветінспекцію серед 66 виїздкових голів вони змогли за одну годину та 40 хвилин! Це неймовірно! – круто організовано з боку Оргкомітету, стюардського складу – і при цьому ніхто ніяк не заважав працювати конкуристам та триборцям.
Після виводки наші дівчата могли «опробувати» бойове поле і на наступний день вже почались безпосередньо самі тести. Охарактеризуйте з тренерської позиції резльтати наших вершниць:
— У першу половину спортсменів в стартовому протоколі попала наша Серафіма Пуртова, для якої це взагалі був перший старт такого масштабу. Ми всі відверто хвилювались більше за неї, адже вона наймолодший член команди, а присутність навколо великої кількості сильних суперників — це неабияке психологічне навантаження. Ми з Варварою від неї не вимагали високих відсотків. І, незважаючи на те, що їй в деякий момент не вдалось справитись з конем і судді попросили повторити невиконаний елемент, вона гідно вийшла зі складної ситуації і змогла завершити виступ. Молодчина! Ми задоволені в цілому, оскільки в неї був нелегкий шлях – зі своїм чотириногим напарником вона познайомилась всього за 4 тижні до старту. По їзді в Особистому Призі ми побачили, що вона знайшла з ним взаєморозуміння і показала вже результат на порядок вищій ніж напередодні.
Що стосується Марії Рибачук та Олесі Волковецької – вони стартували у Командному призі на наступний день, у другій половині стартового списку – в четвер, і, на наш погляд, зробили все, що від них залежало, щоб показати гідний результат – звичайно помарки були, але в цілому дівчата дуже постаралися.
В Особистому призі і Олеся і Марія також показали результат, на який ми, в принципі, і розраховували. Звичайно, завжди хочеться краще і більше, в тім не слід забувати, що поруч з ними їхали найсильніші вершники з усієї Європи, де категорія поні набагато більше розвинена і кількість змагань просто неймовірна, тож і кількість досвіду у цих спортсменів також величезна. Але хочу зауважити, що саме під час цього тесту судді вже більш прискіпливо відносились до оцінювання кожного елементу всіх спортсменів, і це зрозуміло – за результатами Особистого Призу відбиралися учасники Фрістайлу, а це лише 18 кращих пар. Та й сам тест технічно був більш складним. В цілому ми задоволені всією нашою командою, бо мета була, так би мовити, ознайомлююча для всіх, ми хотіли відкрити для нашої країни світ поні спорту, показати що він існує, що це вірний шлях коли дитина починає розвиватися саме з поні спорту.
Як ви вважаєте, чи доцільно на таких відповідальних змаганнях мати поруч ще групу підтримки з батьків, родичів, друзів дітей?
— Так, хочемо звернути увагу, що саме команді дітей вершників на поні дуже допомагає підтримка з боку тих, хто з ними присутній на змаганнях. Наведемо приклад: група підтримки команди Франції була дуже велика і, коли спортсмени отримували медалі в командній першості з триборства, всі трибуни були просто заповнені прапорами Франції – здавалося, що це ціла провінція країни приїхала на підтримку своїх вершників. Дуже хотілось, щоб саме так у майбутньому виглядала українська група підтримки.
Олександр, Варвара, скажіть чи була у вас та ваших дівчат можливість подивитись виступи інших спортсменів?
— Так, звичайно! Розклад змагань був зроблений таким чином, що ми мали змогу окрім виїздки подивитись також конкур і триборство. Зауважимо, що це великий плюс Оргкомітету, коли на одній території проводять змагання одразу з трьох дисциплін, і потрібно так розмістити всіх учасників і скласти такий графік, щоб усім було максимально комфортно – це ретельно складені графіки використання розминочних полів, місця для роботи на корді, місця для шагання коней, та розклад роботи бойових полів. Завдяки цьому всі присутні спортсмени мали змогу спостерігати за виступами своїх колег з інших дисциплін. Також був час і на проведення церемоній нагородження, які, до речі, проводилися у кінному строю, це було дуже видовищне дійство! Ми встигли подивитись конкур – і, треба зауважити, стояли дуже складні маршрути.
Хочу зупинитись на кросі – додав Олександр — – видовище дуже вражаюче – тільки уявіть: швидкість 550м\хв, норма часу 6.30хв, дистанція 3440м. на якій вершники долають дві водні перешкоди, банкети та засіки, і все це на поні. Це дуже складно уявити, але коли в «живу» дивишся як спортсмени на поні долають дистанцію кросу, складається враження, що це досить легко. Взагалі надихнуло нас те, що вершники представляли досить велику кількість країн, і дуже сподіваємось, що наші конкурні і триборні тренери звернуть на це увагу і у нас в країні з’являться вершники на поні в цих дисциплінах кінного спорту.
Завершити розповідь Олександра Бершова та Варвари Сорокіної хочемо висловом з ФБ, до якого повністю приєднуємось:
Вітаємо вершниць, тренерів, членів команди та батьків! За рік ви досягли прогресу, подолали всі перешкоди і продемонстрували, що все можливо!
- Александр Бершов та Варвара Сорокіна – ви довели, що все в наших руках, та назавжди залишитесь першовідкривачами поні спорту України!
У свою чергу на ці дописи Олександр відповів:
«Складно повірити, але, не дивлячись на всі перепони на шляху, ми змогли створити першу в історії кінного спорту України виїздкову команду поні!!! Дякуємо Олександрі Орловій-Пуртовій, Ользі Волковецькій, Ользі Сокол, а також всім батькам, які повірили в те, що існує така категорія, як поні спорт. Сьогодні важливо не стільки результат, отриманий нашими дівчатами, а те, що в нас вийшло зробити першій крок назустріч дійсно дитячому спорту і, на майбутнє, сподіваємось, що Україні вдасться зібрати повну команду поні по всім дисциплінам».
