Серед спортсменів України навряд знайдеться той, кому це ім’я незнайоме, тож сьогодні наш суддя, стюард, коневласник та тренер приймає вітання від всієї нашої кінної родини.
Редакція журналу приєднується до найкращих побажань і спробує окреслити основні моменти в житті Лариси Петрівни, які пов’язані з кінним спортом.
По-перше – її офіційна робота – тренер початкової та базової груп в ОКНТЗ «Сумська кінна ДЮСШ» та завідувачка спортивних споруд школи. Якщо говорити про тренерську роботу, то серед її вихованців за останні декілька років можна відмітити Антоніну Клімкову, яка на Чемпіонаті України з триборства у 2023 році в категорії 1* посіла 1-е місце на вирощеній та підготовленій до такого рівня змагань Кобилі Перфетта.
Вже через рік (ЧУ 2024) ця спортивна пара успішно виступала вже в категорії 2*, що само по собі говорить про кваліфікацію тренера. Ще одна спортсменка Лариси Петрівни триборка Діана Мірошниченко у 2024 році посіла 3-е місце на Чемпіонаті України у змаганнях рівня 2-х зірок в особистій першості серед юнаків на коні Іскар.
По-друге, громадська діяльність у якості судді та стюарда.
Почати, здається потрібно зі стюардінгу – це одна з небагатьох в нашій країні фахівчинь, яка не тільки теоретично володіє знаннями в цій галузі, але й успішно їх застосовує на практиці, свідками чого є всі вершники змагань на яких вона працює стюардом, а у більшості – шеф-стюардом.
В наш час дехто навіть й не знає, що коли на Донбас Єві Центрі проходили міжнародні змагання з подолання перешкод 4,5*, то вже там Лариса Петрівна працювала у складі суддівської.
Віддається наша ювілярка такій роботі повністю, й навіть більше, бо коли під час змагань всі судді, а інколи й секретаріат вже відпочивають, вона обов’язково пройде по стайні, щоб упевнитись що там спокій і порядок, а якщо щось не так, то «на горіхи» буде всім!
Так, характер дуже емоційний, проте її самовіддане відношення до справи заслуговує на глибоку повагу, тож такого відношення вона вимагає під час змагань й у своїх колег. Шлях до звання міжнародний стюард був досить тривалий, доводилось брати участь у міжнародних семінарах, складати екзамени, надалі підтверджувати свою кваліфікацію.
Наразі Лариса Петрівна є головою атестаційної комісії ВФКС зі стюардінгу, сама безпосередньо проводила й он-лайн і оф-лайн семінари й з успіхом передає свій досвід, про що неодноразово розповідалось на сторінках журналу «Horses Ukraine», й навіть під час війни вона знаходила можливість провести низку таких заходів. «Слухати Ларису Петрівну – писали у своїх відгуках слухачі семінару в Полтавській області в журналі №61 – було просто задоволенням. Детально, дохідливо, з малюнками на дошці та кольоровим друкованим матеріалом, вона детально, з усіма подробицями пояснювала нюанси роботи стюарда.
За самовіддану працю та високий професіоналізм на змаганнях 2024 року суддя Лариса Калініченко була відзначена Почесною грамотою Всеукраїнської федерації кінного спорту й отримала вона її з рук Президента ВФКС Андрія Мілованова на черговій звітній Конференції ВФКС у грудні 2024 року.
Друга половинка її громадської роботи – це суддівство змагань, бо наша ювілярка є суддею національної категорії з подолання перешкод та суддею 1-ї категорії з виїздки. Під час Чемпіонатів та Кубків України з триборства вона також виконувала обов’язки й судді на перешкоді польових випробувань.
Не можна не наголосити ще на деякі особливості характеру та вподобань Лариси Петрівни (до речі судді її між собою ласкаво звуть її не інакше ніж «Ляля»). Мова взагалі йде про її відношення до тварин – не тільки коней, яких під її особистою опікою зараз в Сумській ДЮСШ аж 5, а й взагалі про тварин – котів, собак, рибок – всього живого – без уваги та допомоги вона не залишить нікого, але іноді й на місце їх може поставити.
Іноді під час змагань, це буває зовсім не часто, вона з колегами вміє й відпочивати.
Турботлива дружина (поряд з чоловіком Олександром), мати (хоча син вже не маленькій), та, яка святкує свій ювілей, не падає духом й в ці важки часи, навіть коли після чергового обстрілу росіянами міста Суми досі мешкає у квартирі із затягнутими плівкою вікнами.
Тож побажаємо Ларисі Петрівні залишатись такою, якою ми її знаємо та міцного здоров’я на довгі роки!
