ВІТАЄМО З ЮВІЛЕЄМ ВОЛОДИМИРА МИКОЛАЙОВИЧА ГЕРУНА (випуск журналу №52)
5 травня святкує свій 70-й День народження Заслужений ветеринарний лікар України, Офіційний ветеринар ФЕI з виїздки, конкуру та триборства, головний ветеринарний лікар Київського Іподрому — Герун Володимир Миколайович.
Свою ветеринарну діяльність Володимир Миколайович почав в Києві на кiнно- спортивній базі «Авангард», а після служби в армії, у січні 1973 року, був прийнятий на посаду ветеринарного фельдшера Київського іподрому. Робота з кіньми дуже подобалась молодому спеціалісту і він, без відриву від практичної діяльності, заочно закінчив Білоцерківський зооветеринарний інститут.
У 1979 році, його, вже досвідченого та дипломованого фахівця запросили працювати в Спорткомітеті України як головного ветлікаря збірної України, а згодом і тренером-ветлікарем збірної СРСР. Володимир Миколайович забезпечував ветеринарне обслуговування практично всіх змагань з кінного спорту — чемпіонатів та Кубків України, Радянського Союзу, приймав участь у роботі ветінспекцій на чемпіонатах Європи та світу.
За час роботи зі спортсменами нацiональних збірних він супроводжував команди кіннотників у закордонних поїздках і забезпечував здоров’я їх чотириногих партнерів.
Володимир Миколайович двічі був у складі збірної команди СРСР на Олімпійських Іграх — Сеул (Південна Корея) у 1988 році та у Барселоні (Іспанія) у 1992 році.
Після розпаду СРСР, у 1995 році він повертається на рідний Київський іподром і очолює його ветеринарну службу як головний ветлікар і плідно працює в цій галузі. За видатні заслуги у ветеринарії Указом Президента України №692 від 08.08.2002 року головному лікарю Київського іподрому Володимиру Миколайовичу Геруну присвоєно почесне звання «Заслужений працівник ветеринарної медицини України».
Володимира Миколайовича добре знають кіннотники не тільки нашої країни, він багато працював і досі працює у складі офіційних осіб на чемпіонатах і Кубках України, на міжнародних турнірах.
Свій багаторічний практичний досвід з діагностики та лікування коней В.М. Герун передає молодим ветлікарям, оскільки в літературі немає і половини необхідної інформації. Серед колег, спеціалістів, спортсменів, коневласників він користується заслуженим авторитетом, а його підопічні вдало стартують на змаганнях різних рівнів.
«Дорогой Владимир Николаевич, с Юбилеем Вас!!! С гордостью могу сказать, что Вы один из первых моих наставников. Мы знакомы более 20 лет, дружба, проверенная временем, которой я очень дорожу. И все эти годы Вы остаётесь востребованным и уважаемым в конном мире доктором, следите за последними тенденциями ветеринарной практики. Спасибо за науку, терпение и взаимопонимание! Будьте здоровы и счастливы!!!» — Микола Козлов
Юрій Ковшов : «Знаком с Владимиром Николаевичем очень давно, наверное, где-то с 1980 года. Во многих поездках он, как ветврач сборной, сопровождал нас на практически все международные старты. Был он с нами и на Олимпийских Играх в Сеуле в 1988 году. Хочу сказать, и не только в преддверии юбилея, что Владимир Николаевич никогда не отказывал в помощи, он достаточно часто приезжал на базу ко мне: Мехола лечил, Флиртом, да и многими другими моими лошадьми занимался. Его человечность в соединении с высочайшим профессионализмом вызывают только уважение и восхищение. Спасибо большое за наши взаимоотношения. Здоровья на долгие годы!».
Віктор Погановський: «Дорогой друг! Мы с тобой знакомы страшно представить сколько лет! Сколько замечательных воспоминаний! Сколько поездок на соревнования, сколько лет в сборной Союза, сборной Украины! Ты замечательный друг, высокопрофессиональный врач и прекрасный человек. Я считаю тебя лучшим специалистом в своей профессии. Горд нашей многолетней дружбой, желаю долгих лет, крепкого здоровья, оптимизма!».
Михайло Пархомчук: «Шановний Володимире Миколайовичу! Скоро буде 30 років нашого знайомства. Ми разом пройшли буремні 90-ті, роки стрімкого розвитку кінного спорту в нашій країні в нульові, і продовжуємо цим займатись до нині. Ми товаришували, де коли сварились, але я завжди був певен, що в разі потреби отримаю від тебе допомогу. Я щиро вдячний за тих моїх коней, яким ти врятував життя, за тих, яких ти повернув після травм до спорту, за тих, кого ти порадив мені купити і за тих кого ні. Я щиро вдячний за роки нашої дружби і сподіваюсь що нам обом не соромно за нашу спільну роботу і наші вчинки».
Шановний Володимире Миколайовичу!
Ваша праця — це реальний внесок у розвиток кінного спорту України. У Ваш ювілей редакція журналу від імені всіх причетних до кінного спорту бажає Вам міцного здоров’я, миру, благополуччя, невтомності та нових здобутків у повсякденній та відповідальній діяльності, успішного здійснення всіх професійних і особистих задумів. Хай Вас підтримують та надихають рідні люди, розуміють та допомагають колеги, минають негаразди та непорозуміння. Нехай Ваша мудрість та наснага стануть запорукою нових звершень на благо розвитку кінного спорту України, а добрі справи принесуть Вам благополуччя і щастя!
