XXXII літні Олімпійські Ігри, Токіо-2020, 23 липня — 08 серпня 2021 р. (випуск журналу №53)

Віра Кириченко

Тетяна Маринич

Попре все довгоочікувана подія відбулась під назвою Токіо-2020!!!

Почати нашу розповідь про Олімпіаду в цілому мабуть доречніше буде з загальних відомостей ПРО атрибутику, олімпійське селище, церемонії відкриття та закриття, результати виступів української команди.

Олімпійська емблема Ігор XXXII мала вигляд кільця з візерунком шахівниці кольору індиго, що був популярний в Японії в епоху Едо (1603-1867 роки). Кожен прямокутник символізує різні країни і культури, а також різноманіття світу, об’єднане навколо спорту.

Талісман Олімпіади уявляв собою розфарбовану в біло-синю клітинку фігурку з ім’ям Мірайтова, яке походить від японських слів «мірай» — майбутнє і «това» — вічність. Цей талісман поєднує традиції стилю манга і риси хай-теку, він дуже спортивний і відрізняється сильним почуттям справедливості. За задумом дизайнерів талісман мав здатність моментально переміщуватись в просторі у будь-якому напрямку.

Медалі змагань були виготовлені з сировини перероблених старих гаджетів — смартфонів і планшетів, завдяки тому, що влада Японії змогла організувати збір непотрібної електроніки. По всій країні діяли близько 4-х тисяч пунктів прийому. Всього було зібрано понад 79 тон несправної техніки, серед якої тільки мобільних телефонів налічувалось понад 6 мільйонів.

Понад 1,5 мільярдів доларів було витрачено Японією на проведення Ігор і значна їх частина на будівництво або відновлення з часів Олімпіади 1964 року 42-х

спортивних об’єктів де спортсмени боролися за олімпійський п’єдестал. Серед них Національний Олімпійський стадіон, Національний стадіон Йойогі, що розташований на території красивого парку, Палац бойових мистецтв Будокан, Токійський центр водних видів спорту, Олімпійський велотрек та інші. Треба зауважити, що, наприклад, тільки в зоні Токійської затоки з 15 об’єктів дев’ять було побудовано з нуля.

Олімпійське селище, в якому спортсмени всього світу жили під одним дахом, було розміщено на штучно створеному острові і воно мало розвинену інфраструктуру: готелі, їдальню, поліклініку, зони для розваг. Цікавою для нас стала звістка, що завдяки існуючій Програмі уряду Японії з сортування сміття, частина обладнання готелів та інших об’єктів піде після закриття Ігор на переробку.

Впродовж Ігор були запроваджені жорстокі протиепідемічні заходи в зв’язку з тим, що напередодні у столиці Японії був зафіксований максимальний показник захворюваності на коронавірус. Спортсмени мали дотримуватись дистанції, завжди носити маски крім тренувань, споживання їжі, під час сну та під час виступів. Атлетів регулярно тестували на коронавірусні захворювання і, потрібно сказати, що деяким з них не пощастило і вони не змогли взяти участь у змаганнях. Ми всі спостерігали під час прямих трансляцій моменти вручення нагород – навіть медалі, які були продезінфіковані, офіційні особи передавали переможцям і призерам з рук в руки і ті вже самі одягали їх на шию. Всі застосовані запобіжні заходи значно зменшили кількість учасників, які все ж-таки захворіли.

23 липня. Токіо. «Новий національний стадіон»

Церемонія відкриття без глядачів тривала понад 4 години і значну частину цього урочистого дійства зайняв вихід учасників 206 збірних, склад яких коливався від 2-х спортсменів (Сомалі), до самих багаточисленних (Китай, Туреччина, США). Зазвичай першими на стадіон вийшли представники Греції, а завершували ходу спортсмени Японії, одяг яких – білий верх, червоний низ — символізував прапор країни. Всі вони проходили ніби по живому коридору з мешканців Японії, які жестами «проходьте», «вітаємо», пропанували займати місця навколо імпровізованої трибуни. Прапор України несли ветерани української збірної Олена Костевич – олімпійська чемпіонка зі стрільби та Богдан Нікішин – чемпіон Світу з фехтування.

126-й імператор Японії Нарухіто оголосив Олімпіаду відкритою, а у своєму привітанні президент МОКу Томас Бах кинув меседж, що в наш час головним стає «наша єдність у різноманітті», в зв’язку з чим виникає і нове гасло Олімпійських Ігор: «Швидше. Вище. Сильніше. Ми – разом». Він також подякував всім причетним до організації Ігор, а надалі, після зачитування присяги атлетами, суддями, на стадіон внесли прапор Олімпійських Ігор і під звуки Олімпійського гімну він замайорів на флагштоці. Всі присутні стали свідками появи на арені 50 рухомих піктограм, що відображали всі дисципліни Олімпійських Ігор. Доречи, кінний спорт був представлений в них конкуром та виїздкою.

Заключним моментом стала церемонія запалювання олімпійського вогню, в якій взяла участь одна з лідерок світового тенісу – японка Наомі Насака. 121 день вогонь, перш ніж запалати над стадіоном, подорожував по країні і нарешті опинився тут. Наомі піднялась по сходинкам, що начебто ведуть до вершини гори Фудзі, прямісінько до металевої споруди у вигляді величезного м’яча – ще мить і спалахує вогонь. Така мить для кожного учасника, який перебував в цей час на стадіоні, є хвилюючою і незабутньою, як і самі змагання.

На 42-х майданчиках тривали змагання XXXII Олімпійських Ігор під час яких було розіграно 339 комплектів медалей у 33-х видах спорту. Зрозуміло, що кожний виступ – це величезна праця і спортсмена, і тренера, і всієї групи підтримки в умовах сьогодення, тому потрібно було вкласти всі сили задля перемоги і не тільки перемоги, а навіть задля участі у Олімпійських Іграх.У підсумку, за 16 змагальних днів українські спортсмени здобули в Токіо 1 золоту, 6 срібних та 12 бронзових нагород. Для нашої країни з моменту її незалежності це сьома Олімпіада і за всі ці роки українська збірна приїхала у Токіо найменшою делегацією, бо всього 158 ліцензій змогли отримати наші атлети для участі у змаганнях з 25 видів спорту у 30 дисциплінах. Міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт високо оцінив результат українських спортсменів на Олімпійських Іграх-2020 у Токіо, підкресливши, що українська Олімпійська збірна увійшла в першу двадцятку за загальною кількістю медалей̆. За його словами, кожен восьмий̆ спортсмен української збірної̈ здобув медаль, що значно краще результатів попередньої̈ Олімпіади – тоді 206 атлетів привезли 11 медалей̆. Україна посіла 44-е місце в медальному заліку Олімпіади і стала 16-ю країною в рейтингу за загальною кількістю завойованих нагород.

Окремим блоком в нашому матеріалі ми детально розповімо про змагання з кінного спорту, а наприкінці загальної інформації про Токійську Олімпіаду хотілось би ще декілька слів сказати про Церемонію Закриття.

Вона почалась з ходи команд-учасниць, а кожну з них очолював прапороносець – до речі, прапор України несла Людмила Лузан, яка здобула дві олімпійські нагороди в Токіо. Коли всі учасники вільно розташувались навколо сцени у вигляді чотирикутника, їм було представлено нових членів Комісії атлетів при Міжнародному Олімпійському Комітеті на нове, але вже триріччя. У своєму вітальному слові президент МОКу Томас Бах подякував організаторам і волонтерам, яких налічувалось понад сім тисяч осіб, за їх самовіддану працю та наголосив, що ніхто ніколи не проводив перенесені Олімпійські Ігри (їх взагалі скасовували всього тричі під час світових воєн у 1916, 1940 та 1944 – ред.) і всьому світу довелося докласти до цього дуже багато зусиль, а японці зробили все що було в їх силах для того, щоб спортсмени змогли показати свої найкращі результати. «Ми зробили це разом!» — сказав він. Прапор з Олімпійськими кільцями було спущено і урочисто передано в руки мера міста Парижа – столиці Франції, яка через три роки буде приймати на своїй території вперше за останні 100 років наступну Олімпіаду. Під час церемонії закриття всі присутні, та всі хто міг за нею спостерігати через різноманітні електронні ресурси, стали свідками яскравого і цікавого перфоменсу з історії Японії. Наприкінці цього дійства усі погляди присутніх було спрямовано на чашу з Олімпійським вогнем, виготовлену у вигляді м’яча, яка поступово закривалась і вогонь згасав. Урочиста мить! Вогнем фейерверків спалахнула сцена – ХХХII Олімпіада завершилась!