З ювілеєм! Наша мсмк! (до 50-річчя Світлани Кисельової) (випуск журналу №53)

Для всіх нас, а мабуть і для самої Світлани, ювілей «підкрався» непомітно, вже кругла дата за плечима, а ми її бачимо невгомонною до праці, з задоволенням спостерігаємо не тільки за виступами на спортивній арені, а і за її відношенням до своїх коней. Чого тільки варті роки роботи з Парижем, якого вона люблячи називала «Пашею», «Парижкою». З цим чотириногим партнером пов’язана частка життя Світлани як спортсменки – скільки перемог, нагород, в яких тільки країнах вини не виступали! Але мабуть, як і в житті кожного спортсмена, найбільшу гордість викликає участь в Олімпійських Іграх, а у кіннотників і у Всесвітніх Кінних Іграх. Ці віхи присутні у біографії нашої спортивної пари Кисельова – Париж!

З такою ж любов’ю Світлана відноситься і до свого наступного партнера Сінтона. Навіть тільки одне її висловлювання у ФБ говорить про це: «Сегодня, несмотря на такое не лёгкое время, прекрасный, добрый, солнечный день — День Рождения нашего друга и моего боевого товарища Синтона. Ему 11 лет! Как передать словами нашу с тобой близость, нашу любовь — нет тоньше, таинственнее и чище этой любви, на веки верной, не обманывающей любви между человеком и животным …Сінтон, я люблю тебя!!!»

Заслуги Світлани в розвитку виїздки в Україні не підлягають сумніву, тому на сторінках засобів масової інформації про неї досить часто пишуть – у «Векипедии» можна знайти матеріал про її спортивне життя, і досить багато сторінок нашого журналу ми присвятили спортивним досягненням цієї вершниці: №10 повністю присвячений Олімпійським Іграм у Лондоні де вперше з часів набуття незалежності наша держава мала серед кіннотників своїх представників, а серед них і Світлана; № 22 – основна частина випуску про Всесвітні кінні Ігри у Франції, а у №38 надруковано досить об’ємний матеріал про урочисті проводи «на пенсію» її Парижа.

Практично жоден спортсмен не може досягти вершин в спорті без допомоги тренера. В житті Світлани такими були її перший тренер Віктор Дементьев, а вже після переїзду до Києва — Ірина Мурашова і Віра Місевич, а також Олімпійський Чемпіон Юрій Ковшов, з яким їх пов’язує багато років подальшої сумісної праці. Але в цьому ювілейному матеріалі, присвяченому Світлані, ми навмисно не зупиняємось на співпраці з Юрієм Олександровичем, бо вже за декілька тижнів будемо святкувати ювілей цього видатного вершника і тренера.

Характерною рисою нашої ювілярки є постійна жага до самовдосконалення. Яскравим прикладом цього слугує відповідь Світлани під час інтерв’ю в КСК «Тамерлан» (м. Хмельницький») на питання де ви особисто навчаєтесь, до яких тренерів звертаєтесь? «Я вважаю, що навчатись і вдосконалюватись необхідно постійно. Намагаюсь, по можливості, відвідувати  майстер-класи із європейськими вершниками, а ще, коли потрапляю на європейський турнір, обов’язково спостерігаю розминку вершників, бо на ній можна побачити важливі речі — хто як готує коня до елементів, як розминає». Саме на цьому хочеться зробити акцент і привести приклад Олімпійських Ігор у Лондоні, коли Світлана, разом з своїм тренером Юрієм Ковшовим, вже на глядацьких трибунах спостерігали і бурхливо обговорювали всі нюанси виконання буквально кожної фігури всіх без виключення вершників, які стартували у КЮРі Великого Призу.

Великою повагою користується Світлана не тільки у спортсменів, тренерів, а й у суддів, в тому числі зарубіжних. Ніколи вона не дозволяла собі прояви невдовольства виставленими оцінками, або усні негативні висловлювання на адресу суддів.

Величезний проміжок часу Світлана знаходиться на верхівці кінного спорту України — не так багато виїздкових вершників в нашій країні, які стабільно їдуть Великий Приз, і, маючи нагоду, ми звернулись до Світлани з запитанням: скажіть, чи були моменти в житті, коли хотілось піти зі спорту, чи, можливо, остаточно перейти в тренерство? «Спорт – відповіла вона — це постійна самодисципліна, режим, графік, тому, якщо чесно, були моменти коли хотілось відпочити, але піти – ніколи, я із задоволенням практикую тренерство і навчання, та свої особисті виступи для мене дуже важливі, відчуття змагань, ейфорія від перемог, це неможливо ні з чим порівняти, або замінити!»

В житті  кожного спортсмена настає час, коли він, в тій чи іншій мірі, залучається до тренерської діяльності. Так саме вийшло і у Світлани. Вже деякий час вона безпосередньо працює з Євою Стольниковою та з конем за кличкою Фрідом, дебют яких відбувся на Етапі Кубку України. Після фінішу у тренера спитали — як на вашу думку, чи впорались вони із вашими настановами? І ось відповідь: «Я б навіть сказала, що вони їх перевершили, бо це нещодавно придбаний кінь, який вперше виступав у Жашкові. Програма для юнаків вже досить складна, я дуже задоволена їх виступом і результатом!»

Не тільки роботою живе наша ювілярка. Навіть, незважаючи на велику завантаженість, вона знаходить час для сім’ї, до якої відносить і маленьку улюбленицю собачку, і для відпочинку. В арсеналі і зимові і літні засоби – снігохід, човен, а машина – так це взагалі невід’ємна часта буденного життя.