83 спортивні пари (у тому році їх було 89) вступили в боротьбу на конкурному полі КСК «Parade Allure» за призові місця чемпіонату України з подолання перешкод 2025 року.
Молоді коні 5,6 та 7 років
Достатньо впевнено на маршрутах, про що свідчать результати, поводили себе п’ятирічні коні, які стартували під сідлом досвідчених вершників і більшість з них вже встигли протягом року зарекомендувати себе бійцями. Двічі нагороди за перше місце отримав Євген Індюшкін в парі з Гет є Лот, Костянтин Золін разом з Ульріхом поклали в скарбничку золоту та бронзову медаль. Варту заздрості стабільність продемонструвала пара Євген Лапа і Лакоста, які у технічних результатах всіх трьох маршрутів займали 4 позицію не отримавши жодного штрафного очка. До речі, про достатній рівень підготовки коней цього віку можуть свідчити такі цифри: 1-й маршрут – з 17 пар 11 не мали штрафних очок; у другому – перша десятка також їх не мала, а з висотою 120см у третій день вісімка потрапила у перестрибування.
Серед дванадцяти шестирічних коней на бойовій арені, де були встановлені перешкоди від 120 до 130см., відзначились гніда вестфальська кобила Пеллі під сідлом Марії Гусакової та всі три коні, яких представив на цих маршрутах мсмк Єдуард Слободенюк: Інстінкт PKZ, Маркіз PKZ та Лакі Стар PKZ.
Загальні результати також були досить втішними: 1-й день 8 спортивних пар штрафних очок не отримали, у двофазовому у наступний день п’ять змогли пройти чисто, а у заключному безпомилковим проходженням похизувалась також перша вісімка.
Категорія коні 7 років серед загальної групи «молоді коні» була малочисленою – лише 3 спортивних пари. Серед них найрезультативнішою стала Де Лемос PKZ під сідлом Едуарда Слободенюка – саме вони за три маршрути не отримали жодного штрафного. Ані Ілля Тищенко з Колоссусом, ані Дар’я Матвієнко з конем Контік навіть наблизитись до такого результату не змогли.
Категорія «Діти».
Для першої групи висота перешкод мала коливатись від 120 до 130см, проте таких спортивних пар, які б передбачали своє вдале подолання цих висот у кінно-спортивних установах нашої країни не знайшлось, тож і звання чемпіона та призерів в цій категорії не було присвоєно.
Другу групу (а), де висота перешкод була дещо меншою (від 110 до 120см.), представили в перший день 20 спортивних пар у порівнянні з 6 парами у 2024 році. Тому одразу хочеться подякувати деяким відокремленим підрозділам ВФКС, які змогли довести у своїх облспортуправліннях необхідність принаймні часткового фінансування поїздки, батькам за їх фінансову підтримку. Це наше майбутнє. Здається певну роль тут відіграла і відсутність кваліфікації в першому маршруті, що додало вершникам та тренерам впевненості у можливості участі в чемпіонаті України. Тож, якщо вдатись до аналізу, то нам відкриється така картина: лише одна пара була знята в першому маршруті, а три перевищили торішній норматив що до допуску на другий день. Однак з них тільки Єва Стасішина була знята у заключний день (15\11\знята), а дві пари змогли завершити всі три маршрути, а цього могло не трапитись, як би була кваліфікація (Міхаєль Юрчишина (16\9\8) та Ангеліна Панасенко (16\20\28). Про стабільність виступів навіть переможців і призерів по всіх трьох днях здається вести мову ще зарано, але двічі на п’єдестал пошани підіймалися Микита Нестеров з конем Леді Келлі (Дніпро КСК Klimenko Stable – тренер Рената Завірюха) та Вероніка Липовенко в парі з Май Блу Плеже (Дніпро, СДЮСШОР – тренери Олександр Ходанович, Валерія Вакуленко).
Юнаки
В цій категорії Регламентом також передбачалась участь вершників різного рівня підготовки.
У групі, де висота перешкод коливалась від 130 до 140 стартувало всього 2 спортивних пари (4 у 2024 році), це був Андрій Тищенко на двох конях Лінкольн та Л.Капрал МГР – тож вести розмову про чемпіонське звання серед юнаків також як і серед дітей не довелось, тим паче, що з висотою останнього маршруту Л.Капрал МГР не впорався, а результат Лінкольна становив 8\0\8 штр.оч.
Серед юнаків, так би мовити, «меншої групи» (120-130см.) на бойове поле у перший день чемпіонату вийшло 14 спортивних пар. (16 у 2024 році), проте тут вже можна говорити про явну стабільність принаймні першої четвірки: Катерина Созінова і Делі (4, 2, 1 місце), Анастасія Шевченко і Полтавка PKZ (2, 3, 3 місце), Діана Клюк і Лікбез PKZ (3, 4, 4 місце). Їх результати дозволяють сподіватись на подальше зростання майстерності вершниць.
Юніори
Лише Максим Полов’ян з конем Лінкольн PKZ, які представляли Донецьку область, мали спробу втрутитись у розподіл місць між трьома представниками «Tyshchenko Jumping Team» та поборотись за відповідні звання на маршрутах висотою 135-145см., однак впоратись вже з другим маршрутом їм не вдалось після достатньо великої кількості штрафних у перший день. Проте, технічно грамотним проходження всіх трьох випробувань порадував Тимофій Тищенко як в парі з Белугою (6\0\0), так й з мерином К.Кедр (5\0\8). Софія Юшкевич, під сідлом в якої був Башар, показала дещо нижчий за якістю проходження маршрутів результат (12\8\8), тож посіла третю щаблинку п’єдесталу пошани в особистій першості та отримала звання бронзового призера чемпіонату України 2025 року в категорії юніори. Звання чемпіона та срібного призера було присвоєне Тимофію Тищенко.
Маршрути для коней 7 років та старше.
Зазвичай, маршрути для цієї групи учасників є найскладнішими й за висотою, й за складністю їх побудови. Це не дивно, бо саме серед спортивних пар, заявлених на них й відбувається боротьба за чемпіонський титул серед дорослих вершників. До речі, у 2024 році цього звання удостоївся Євген Лапа в парі з Корамбо, кличку якого ми також побачили у заявці на змагання цього року. Тож нам залишалося тільки спостерігати за перебігом боротьби.
1-й день. Швидкісний маршрут, судиться за таблицею «С», що дає змогу уникнути однакової кількості штрафних очок по сумі трьох днів. З перевагою у швидкості в 0,42сек перемогу здобуває Едуард Слободенюк з Перфект Стар PKZ, залишивши на 2 та 3 місці Євгена Лапу з Корамбо та Новеллою PKZ. (0,42\1,65).
Десять спортивних пар взяли участь у розіграші двохгітового маршруту висотою 145см. Серед вершників, які вивели своїх партнерів на старт 2 мсмк, один кмс, всі ж інші майстри спорту, проте, не всім їм судилось пройти кваліфікацію до Гран Прі – вибув з боротьби Іван Кирилюк з Конрадом і після першого гіту відмова поступила від Дар’ї Матвієнко в парі з Лінда Блю. «Не витягнув» висоту та складність Ісак PKZ під сідлом Сергія Черних – кількість отриманих на маршруті штрафних – 34. Дещо менше штрафу отримали Євген Індюшкін з Кіборгом, Дар’я Матвієнко з Корнетіко, Єдуард Слободенюк з Перфект Стар PKZ (22, 20,16 штр. оч. відповідно). Три спортивних пари допустили по три руйнування в обох гітах, але в маршруті з такою їх кількістю посісти 3 призове місце за рахунок кращого часу вдалось Костянтину Боярко в парі з Хубалу Де Лунаї, саме вони позбавили бронзової нагороди Євгена Індюшкіна з Каталіною. З такою ж кількістю штрафних, але кращім часом другу сходинку п’єдесталу пошани зайняв Євген Лапа в парі з Корамбо. Саме він після отримання бронзової медалі перейшов на церемонії нагородження на верхню щаблину – з двома руйнуваннями золото він здобув завдяки своїй Новеллі PKZ.
Гран Прі
Першим на конкурному полі випробувати сили доводиться Євгену Індюшкіну в парі з восьмирічною Каталіною – перша половина маршруту складається вдало, проте вже на 8-й перешкоді за руйнування вони отримують 4 штрафних до яких додаються за аналогічну помилку у вході в систему ще 4, але секундоміри фіксують й перевищення встановленої норми часу, тож у підсумку перший результат у Гран Прі становив 12 штрафних, які додаються до 19,85, які Євген з Каталіною мали по двох днях.
Зовсім неочікуваний результат – 40 штрафних показує наступна пара Єдуард Слободенюк і Перфект Стар PKZ, за плечима у яких вже було 16. Доволі вдало, лише з двома руйнуваннями, впоралась з маршрутом Дар’я Матвієнко, під сідлом в якої стрибав гнідий мерин Корнетіко – тож 8 штрафних додались в загальному заліку до отриманих раніше 26,82.
З заявлених шести спортивних пар фінішували вже три. Залишається Євген Лапа з двома своїми напарниками та знов Євген Індюшкін, але вже разом Кіборгом. Питання чи хтось з них зможе подолати маршрут висотою 150см без штрафних просто висить у повітрі.
На старті Євген Лапа разом з Новеллою PKZ, саме на ній він вирішив «піти в розвідку». Дуже технічно, навіть можна сказати неквапливо, чітко в розрахунок долаються одна за одною перешкоди, всі жердини залишаються на своєму місці, попереду вже фінішна пряма і тут пару таки наздогнала невдача, але наразі це кращий результат й в маршруті й за сумою штрафних за три дні – 13,62.
За стартовим протоколом наступним на конкурне поле має знов вийти Євген Лапа, але вже з Корамбо – тож після невеличкої паузи вини стартують. Питання у всіх одне – чи буде нуль? Не склалось, за два руйнування пара отримує 8 штрафних, проте час проходження дещо кращій ніж у Дар’ї Матвієенко – тож місце в призовій трійці й в маршруті й за сумою (20,42) їм забезпечено.
Залишається заключна пара, а результат Євгена Лапи з Новеллою PKZ покращити не вдається нікому. На старті Євген Індюшкін, під сідлом в якого восьмирічний Кіборг, але вони за два маршрути мають вже 27,8 штр, тож втрутитись у розподілення призових місць по сумі їм вже ніяк не вдасться – залишається сподіватись лише на призове місце саме в Гран Прі. Однак не склалось, не склалось зовсім – жердини одна за однією опиняються на грунті. З показником 34 штр. очки пара фінішувала.
За результатами Гран Прі 1-е місце залишив за собою Євген Лапа з Новеллою PKZ – 4 штр.оч. Друге Євген Лапа в парі з Корамбо 8 штр (84,75сек), а на третю позицію вийшла Дар’я Матвієнко в парі з Корнетіко – 8 штр (88,26сек).
Найпрестижнішим маршрутом чемпіонату завершився триденний конкурний марафон і вершники виїхали на церемонію нагородження, в якій взяли участь Президент ВФКС Андрій Мілованов, представник міністерства молоді і спорту України Ірина Джумабаєва, голова Колегії суддів Ксенія Горбунова та всі члени суддівської бригади.
Звання бронзового призера чемпіонату України другий рік поспіль присвоєне мс Євгену Індюшкіну (Кіборг).
Звання срібного призера – мс Євгену Лапі (Корамбо)
Чемпіоном України з подолання перешкод 2025 року (так саме як й 2024 року) оголошено мс Євгена Лапу (Новелла PKZ).
