Прага (Чехія). Впродовж 5 днів тривала напружена боротьба за головні призи, але найголовніші події фіналу припали саме на два останні – пізно вечері 22-го листопада відбувся Супер Гран Прі, який визначив переможця в індивідуальному заліку, а 23-го останній бій прийняли команди-учасниці чемпіонської ліги.
На старт Супер Гран Прі вийшли 15 дуетів вершник-кінь. Чемпіони серед чемпіонів, еліта світового конкуру, які вибороли путівки до Праги, долаючи складні маршрути кваліфікаційних етапів – хто з них виявиться найсильнішим на цій арені? Це мало з’ясуватися дуже скоро, і, треба зауважити, що незмінний курс-дизайнер престижного турніру Уліано Венцані трохи помилився у розрахунках, бо, на його думку, перший раунд були спроможні завершити нулем 3-4 дуети, але насправді його чисто подолали 11 учасників! Ймовірно з огляду на це маршрут другого раунду було ускладнено, і тут чистих фінішів вже не було, кращі результати дорівнювали 4 штрафним очкам, з якими до останньої перешкоди дісталися лише 7 пар.
Першим у заключному раунді стартував Abdel Saïd в дуеті з Bonne Amie (AD A Big Boy/Lara II). Нечасто трапляється, що часова планка, встановлена на початку змаганя, лишається неперевершеною, але цього разу сталося саме так. Швидкість, з якою йшла по маршруту витончена кобилка естонської селекції Bonne Amie, була такою, що вражає – і лонжинівський хронометр зафіксував дуже гідний показник 62.43 сек. Втім вершник, який виступає під прапором Бельгії, завершує виступ з одним руйнуванням, тож навіть при гіршому показнику часу його результат можна було перевершити. Але слідом за Saïd’ом стрибає французький ас Simon Delestre, якому допомагає чудовий французький сель Cayman Jolly Jumper (Hickstead/Riva de Pleville) і також припускається одного руйнування. Щодо часу, Cayman програє суперниці зовсім небагато, лише дві сотих долі секунди!, але у конкурі це важить чимало. Тим часом британець Scott Brash та Hello Chadora Lady (Chacco-Blue/Nindora) – прекрасна представниця ольденбурзької породи, приходять до фінішу знов-таки з 4-ма штрафними та зупиняють годинник на відмітці 62.8сек.
Ці три результати й залишилися кращими та дозволили бельгійському, французькому та британському вершникам піднятися на нагородний п’єдестал фіналу Global Champions Tour.
Abdel Saïd зізнався, що не надто вірив у перемогу, адже суперниками були кращі конкуристи світу, проте його помічниця виявилася найстрімкішою серед досвідчених чемпіонських коней, і він дуже пишається своєю Bonne Amie. Стрибати швидко на критій арені завжди непросто, але його чотиринога напарниця довела, що це можливо, а у помилці він звинувачує насамперед себе. Simon Delestre утримався від коментарів щодо прикрого програшу, проте віддав належне організації фіналу — «…атмосфера на арені О2 була фантастичною», зауважив французький атлет. Його підтримав і бронзовий призер Scott Brash: «…на цьому шоу завжди багато драматичних подій, ніколи не знаєш, що трапиться за хвилину, і це справді цікаво!»
Наступного дня на арені О2 змагалися команди – шість трійок, які вийшли до фіналу Global Champions League. Учасники також долали два раунди, за результатами яких переконливу перемогу здобули Rome Gladiators, які виступали у такому складі: Emanuele Gaudiano-Esteban de Hus (Cornet obolensky/U-Sprit), Yuri Mansur-QH Alfons Santo Antonio (Aromats/Fiorella) та Peder Fredricson Alcapone des Carmille (Diamant de Semilly/Remember Me). Впродовж двох раундів вони заробили лише 12 штрафних очок, а підсумковий час становив 215.28 сек. Друге місце посіла команда Valkenswaard United, її представляли дуети: Marcus Ehning-Coolio 42 (Casalito/Anka VIII), Hans-Dieter Dreher-Elysium (VDL Zirocco Blue/Riquada) та Gilles Thomas-Ermitage Kalone (Catoki/Bellaventure Kalone). Вони завершили змагання з неперевершеним показником часу 199.33 сек., але досягли цього ціною збільшення кількості руйнувань – команда заробила 28 штрафних очок. New York Empire вибороли у фіналі 3-е місце. Під прапорами цієї команди виступала трійка дуетів: Denis Lynch-Cordial (Casall Ask/Unschuld), Bertram Allen-Pacino Amiro (Pacino/Carnone Dancing Queen) та Scott Brash-Hello Jefferson (Cooper van de Heffinck/Hovis). Вони також фінішували з 28 штрафними, але спільний час 203.33 сек. виявився гіршим, ніж у валкенсвардців. Переможці минулого сезону Riesenbeck International посіли у фіналі останнє місце з результатом 40/214.42.
Звертаємо увагу наших читачів, що на власні очі, так би мовити, «вживу», побачити боротьбу дійсно найсильніших конкуристів, насолодитись атмосферою, відчути “накал” пристрастей змогли й представники кінного спорту нашої країни, тож наводимо їх висловлювання:
Діна Бойко: «Потрапити на змагання Лонджин-Фінал я мріяла давно. Мій чоловік зробив нам із донькою різдвяний подарунок, придбав для нас квитки на фінал до Праги. Мене вразила сама організація змагань – рівень дуже високий!, тож я, як організатор змагань в Україні, звертала увагу на всі деталі: чітко, швидко будується маршрут, і так само швидко його прибирають. Курс-дизайнер має кілька помічників, які своєю чергою мають теж по кілька помічників, які під час маршруту знаходяться по кутах манежу, проте, якщо вершник допускає руйнування перешкоди, то вони її відновлюють лише після завершення виступу вершника, але все відбувається дуже швидко та злагоджено».
Таймінг змагань розписаний сіткою до секунди, всі маршрути розпочинаються вчасно. Також на найвищому рівні й організація з розподілу глядачів на трибуни. Мої враження від турніру дуже яскраві. Рівень коней та вершників неймовірно високий. Особливо мене вразив 2-х гітовий маршрут для найкращих 15 вершників. Перший гіт був складний, але всі дістались фінішу. У другому висота перешкод дорівнювала 165 см і дуже складна схема. Тож з 15 учасників, без штрафних пройшов цей маршрут лише один вершник, двоє зійшли з дистанції, та решта фінішувала зі штрафними очками».
До речі, дуже яскраво, на емоційному піднесенні всіх присутніх на турнірі відбувались й церемонії нагородження.
Я була рада зустріти своїх іноземних колег Марка Дебаре та Маркета Свенкова з якими працювала на турнірах в Україні до 2022 року».
Поділилась своїми враженнями та похизувалась зробленими фото під час цієї зворушливої події й представниця КСК «Іхор» Дніпропетровської області Вероніка Чибліс.
«Написати коротко про всі емоції, які отримала від цих 4-х днів, я точно не зможу. Мрія стала реальністю – побачити на власні очі найкращих вершників, їх найсильніших коней, які, здається, керуються силою думки. Були й неочікувані моменти, такі як падіння Скот Браша, одне за одним руйнування перешкод від Чекера і Крістіана Кукука, два вершники добровільно відмовились від подальшого проходження маршруту, і це коли, так би мовити, «на кону» була нереальна сума призових та індивідуальний кубок. Це все я запам’ятаю надовго. Prague Playoff стала поштовхом працювати ще наполегливіше, мріяти ще сміливіше та ставити собі й маленькі й великі цілі, щоб досягти такого рівня». Змогли наші дівчати побувати й за лаштунками основної бойової арени – на розминочному полі, коли в цей час глядачів розважали «веселі» вершники.
Ще одна наша відома спортивна пара на власні очі побачила «кінну» Прагу у всій красі – Богдан та Ольга Дзидзан.
«Поїздка на Prague Playoffs 2025 – розповіла Ольга – стала для нас важливою професійною подією. Ми були там разом із нашими учнями – і для всіх це стало досвідом, який складно порівняти з чимось іншим.
Я спостерігала за всім не просто як глядач, а як людина, яка вдома також дотична до організації та проведення турнірів: робота персоналу, зміна маршруту, точність руху техніки – все виконувалось настільки організовано й швидко, що це викликає щиру повагу. Найбільше емоцій подарував особисто мені командний GCL Super Cup із призовим фондом 6,5 мільйона євро. Я весь час думала, наскільки психологічно складно виступати у форматі, де кожна помилка – це штрафні очки для всієї команди. Навіть найкращі вершники світу відчувають тиск, коли кожна секунда може змінити підсумок.
Після першого гіту лідерство було одне, але все перевернув другий гіт і виступ фінальної команди. Окремо запам’ятався виступ Скота Браша, який єдиний пройшов обидва свої гіти командного маршруту без штрафних очок, проте його команда посіла лише третє місце.
Дуже цікаво було побачити роботу на розминці. Там зовсім інша атмосфера: тиша, зібраність, розуміння один одного з пів погляду. Усі максимально сконцентровані – жодних зайвих рухів, вершники готуються спокійно, коні зосереджені. Нам всім було цікаво спостерігати, як виглядає підготовчий процес світового рівня.
Після цієї поїздки ми повернулись із чітким баченням, які підходи можна впроваджувати у власній роботі та яким має бути турнір сучасного формату. Це той досвід, що надихає рухатися вперед і задає планку, до якої хочеться прагнути».
Редакція журналу вдячна нашим дописувачам, які ще й поділились власноруч зробленими фото, та впевнена що все побачено піде на користь розвитку кінного спорту в Україні.
