Передноворічне звернення Президента ВФКС до кінноспортивної спільноти України
Друзі! Звертаюсь до всіх, хто має відношення до кінного спорту та кіннозаводства – спортсменів, тренерів, адміністрацій кінноспортивних установ, всіх працівників кінних заводів, приватних стаєнь, клубів, шкіл, ковалів, ветлікарів.
Добігає кінця цей важкий для всієї нашої країни та для членів української кінноспортивної спільноти 2022 рік. Одразу хочу наголосити – він був тим роком, коли ми повною мірою відчули біль втрат, жаху, страждань, відчаю, але однозначно можу сказати — він навчив нас цінувати те, що в нас є.
В першу чергу ми всі маємо висловити вдячність тим, хто практично під вибухами снарядів зміг евакуювати коней, довезти їх до більш безпечних місць і там продовжити тренування, а надалі, вже протягом наступних місяців, брати участь у низці змагань, в тому числі й міжнародних. Укріпленню іміджу нашої країни на міжнародній арені сприяла підтримка FEI, за що ми вдячні безпосередньо Інгмару де Вос.
Ми безмежно вдячні тим людям, які під час окупації рашистами деяких районів України залишились поряд з кіньми й попри щосекундну особисту небезпеку докладали неймовірних зусиль, намагаючись зберегти кінське поголів’я.
Щиро дякую всім волонтерам, які за покликом души й в день і вночі неймовірним чудом «добували» та у найскладніших умовах доставляли необхідне тим, хто залишився і на тимчасово окупованій, і на вільній території України.
Маємо сказати купу найщиріших «дякую» всім, як закордонним, так й тим, що працюють в Україні благодійним фондам і, в першу чергу, Ukraine Equestrian Charity Foundation. Саме завдяки їх роботі наші коні мали й мають не аби яку підтримку і, сподіваюсь, це допоможе пережити нашим чотириногим друзям і партнерам найскладнішу зиму.
Низький уклін нашим спортивним установам, які на своїй території приймали й людей і коней евакуйованих з небезпечних місць Харківської, Донецької, Луганської, Запорізької, Чернігівської, Сумської та інших областей.
Якщо кожен з нас зараз в теплі, то ми маємо подякувати тим, хто під снігом та дощем, під градами пуль, бореться за наш затишок, за наше життя! Серед них у лавах ВСУ та ТРО є і ті, хто досі був напряму пов’язаний з кіньми, або члени їх родин. Молимось за здоров’я кожного з них!
Мені б дуже хотілося, щоб наша кінна сім’я в Новому році стала більш згуртованою зміцнілою, такою, щоб кожен її член після перемоги України міг з гордістю сказати «Я все для цього зробив працюючи на своєму місці як людина, якій не байдужі коні».
У такий непростий для України час не важливо мати новорічні вогники на ялинці, а важливо, щоб вогники були в душі кожного з нас. Давайте загадаймо бажання на 2023 рік — одне на всіх – ПЕРЕМОГИ!
З Новим, незламним Роком! Перемоги, миру та злагоди рідній країні!
Слава Україні!
З повагою, Президент ВФКС Андрій Мілованов