Не встигли втухнути емоції від результату Анастасії Бондаревої на чотиризірковому турнірі у Марокко, як нам пощастило зв’язатись з вершницею та, в першу чергу, привітати її з чудовим результатом.
Тож, як-то кажуть, «по гарячих слідах» ми попросили Анастасію дати відповіді на декілька запитань:
Чи була якась особлива методика підготовки саме до цього Гран Прі?
Так, ми цілеспрямовано будували форму під Марокко: контрольні старти, робота над ритмом і відповідями на ногу, стрибкова гімнастика для уважності на передостанньому темпі. Окремий акцент – керованість на поворотах і чіткість під’їзду до оксера після вертикала.
Які були настанови тренера?
Уся підготовка відбувалася вдома, а на турнірі я була сама, без тренера поруч – і це ще раз підкреслює, наскільки важливим є наш зв’язок із Calder. На арені ніхто не «тримає мою руку» – ми виходимо вдвох і виконуємо те, що було напрацьовано у тренуваннях. Ми з конем – одне ціле, і саме ця взаємодія дала змогу досягти такого результату.
Що можеш сказати про погодні умови та чи впливала вона на ваше самопочуття в Марокко?
Комфортно, без екстремумів. Умови не заважали – навпаки, дозволили реалізувати план на швидкість та акуратність.
Свої відчуття до старту та на розминці, була різниця?
Напередодні – зосередженість, без «ейфорії». На розминці Calder був зібраний і «зі мною» – це дало внутрішню впевненість.
Чи були відмінності у проведенні розминки чи вона була як на звичайні маршрути?
Розминка vs. звичайні маршрути. Структура звична, але менше зайвих стрибків: усе економно й цілеспрямовано, щоб зберегти свіжість на головний маршрут.
Під час огляду маршруту яка його частина, або окремі перешкоди викликали сумнів або занепокоєння?
Найбільше вимагала поваги комбінація з «тонким» під’їздом після повороту – там легко втратити баланс і темп, проте ми пройшли її так, як і планували.
В яку мить на маршруті ти вже була на 99% впевнена в результаті?
Після чистого проходження згаданої комбінації та збереженого ритму на наступній лінії я вже розуміла, що результат буде високим.
Після фінішу були відчуття втоми, радості?
Емоції після фінішу? – Радість і спокійна гордість. Це велика віха для нашого дуету і гарна новина для українського кінного спорту.
У своєму дописі нам з відповідями на поставлені запитання Анастасія попросила обов’язково наприкінці статті від її імені висловити вдячність Міністерству молоді та спорту України за підтримку, а також Президенту футбольного клубу «Колос» Андрію Анатолійовичу Засусі за його важливу роль на моєму спортивному шляху і постійну підтримку – без неї цей успіх був би неможливим.
Редакції журналу залишається побажати нашій провідній вершниці побажати подальших стабільних результатів на аналогічних маршрутах.
