Що до результатів окремих вершників у різних групах та категоріях, то в нашому матеріалі вважаємо недоцільним описувати всі результати, відзначати переможців та призерів, бо пів місяця потому ми бачили практично всіх їх на заключному етапі «Horses of Anasatasia Cup», про що вели розмову у статті «Готуємось до фіналу».
Проте, на Фіналі побачили й «нові» на цьому КСК пари, які виступали в категорії «коні 4-х років» – це представники КСК «Klimenko Stable» Євгенія Полюк (Оптимум де Брют), Олександр Завірюха (Джаст ін Тайм) та Діана Савенко (Джинджер), які тренуються у Наталії Коблової. «Цей день для мене особливий – результат праці, віри й підтримки – написала у ФБ Євгенія – «Кожне тренування, кожна порада і навіть найменший крок уперед – усе завдяки тобі @koblova_natali. Безмежна вдячність моїй сестрі й тренеру водночас. Ти поруч у кожен момент – коли важко, коли хочеться здатися, і коли нарешті виходить. Твоя віра, терпіння і любов допомагають рухатись далі, ставати сильнішою і не боятись нових висот. Це тільки початок. Попереду ще багато стартів, емоцій і перемог!». Читати такі вислови про тренера просто задоволення, а ще більше бачити, як спортсмени тренера Олександри Кармазіної після церемонії нагородження обіймають її та вручають свою медаль.
У складі суддівської, знайомої нам по Етапам відкритих регіональних змагань в цьому клубі у 2025 році, на фіналі ми побачили мсмк Світлану Кисельову. Коли на вечірці я представляла нашу суддю, в мене в самої, яка знає Світлану багато років, аж мурашки по шкірі пробігли: десятикратна Чемпіонка України та Володарка Кубку України, неодноразова учасниця чемпіонатів Європи та Світу, двічі – Всесвітніх кінних Ігор та учасниця Олімпійських Ігор 2012 року у Лондоні. Впевнена, що молодь не дуже обізнана у спортивному шляху тих, хто зараз оцінює їх досягнення, тож зустріли цю інформацію бурхливими оплесками, а невдовзі мали за честь приймати з її рук заслужені нагороди.
До речі, особисто мене приваблює на змаганнях в цьому клубі невимушене, без зайвих емоцій та «напрягу», спілкування між суддями та, навіть, обговорення ситуацій, які виникають безпосередньо під час оцінювання тестів, а також між суддями та тренерами.
Варто зазначити, що не тільки між членами суддівської бригади такі відносини, а й взагалі в клубі панує приємна, невимушена атмосфера. Підтвердженням моїх спостережень слугують слова Світлани Кисельової: «В першу чергу в цьому клубі мені дуже подобається атмосфера, обстановка – як тебе зустрічають, як взагалі тут відносяться не тільки до спортсменів, тренерів, а й до суддів. Зараз було доволі холодно, проте всі ми працювали в теплих суддівських кабінках облаштованих підігрівом – дуже комфортно та душевно». Від себе можу додати що й в секретаріаті також було тепло, тож була можливість не тільки поспілкуватись в перервах, дещо відпочити, а й випити чаю зі смаколиками.
Між тестами мені довелось поспілкуватись з тренером команди «Nicolas horse club» з Харкова Анною Нікітченко та почути відповіді на декілька питань:
«Horses of Anastasia» – Чому саме цей клуб Ви обрали для виступів Ваших юних вихованців?
– На мій погляд, як тренера, а в минулому й вершника, якщо коротко, то, – зручне розташування, гарне турнірне поле, затишна атмосфера.
Що Ви маєте на увазі під словами «гарне турнірне поле»?
– По-перше, турнірне поле комфортне, й головне – камерне. Для вершника-початківця дуже допомагає «закритість» відкритого манежу – кінь більше зосереджений на вершнику і менше відволікається на сторонні подразники. По-друге, якість покриття – це допомагає коню і вершнику в новому для них місці впевнено рухатися за схемою. Немаловажним є й те, що існує можливість проведення розминки в декількох місцях, що дозволяє більш ефективно обом зосередитись на виступі.
Анна, а Ваш вислів «зручне розташування», що для вас це означає?
– В наш час не менш важливим фактором є вартість поїздки. На жаль, з початку повномасштабного вторгнення на території Харківської області будь-які змагання з кінного спорту заборонено, а діти та аматори, які займаються в нас є. Так, дома ми проводили закриті тренування в клубі, але ж настає час і є бажання змагатись з іншими вершниками, подивитися як інші працюють, здобувати турнірний досвід. Київ, Жажків – їхати далеко, дорого і не зовсім виправдано для здобуття досвіду, хоча на майбутнє в планах є, а близько – це лише 2 бази для виїздки: «Klimenko stable» та «Horses of Anastasia». В «Klimenko stable» ми не поїхали з причин аналізу досвіду участі у перших турнірах – там нашим юним вершникам було важко зосередитися, а коні більше відволікались – тож, на мій погляд, це база для вершників більш високого рівня, а в «Horses of Anastasia» дуже затишна та домашня атмосфера – вершники хоч трохи й були спантеличені та розгублені, але впоралися з емоціями та гідно виступили!!!».
Заслуговує на повагу й злагоджена робота всіх працівників клубу на чолі з її власницею Альоною Леонідівною Сергієнко. Під час змагань тут все спрямовано саме на підтримання іміджу, збереження цієї душевної атмосфери, про яку говорять всі хто тренується тут, або приїжджає на змагання.
Коли я запитала у Світлани Кисельової які з її сторони можуть бути пропозиції що до поліпшення інфраструктури клубу, то отримала таку відповідь: «Я у тому році була і в цьому, то побачила якісні зміни: зроблений розминочний манеж з хорошим ґрунтом, стайні облаштовуються – тут не потрібно навіть адміністрації щось пропонувати – вони самі знають всі нюанси, які потребують додаткових або вкладень, або фізичної роботи. На будь-яку пропозицію реагують миттєво – наприклад, у день приїзду ми побачили, що у новому розминочному манежі стоїть замість бортиків огорожа, яка може бути небезпечною для коней, то ви не повірите – через дві години як нічого не було. Тут готові приймати спортсменів на змагання скільки буде потрібно й підуть на все, навіть на тимчасове переміщення своїх коней в інші клуби».
Під час підготовки до церемоній нагородження також працюють всі – від власниці до самих спортсменів, допомагають всі!
А чого вартує сама нагороджувальна атрибутика, не кажучи вже про медалі, кубки, розетки – такими попонами можуть похизуватись не в кожному клубі.
Зворушливою стала завершальна церемонія, коли на бойове поле отримати заслужені нагороди виїхало верхи понад 20 спортивних пар, яких підтримували присутні тренери, батьки спортсменів, їх знайомі, друзі.
Довго після цього всі фотографувались в облаштованій фотозоні, вітали своїх тренерів та один одного.
По завершенню змагань я звернулась до власниці клубу Альони Леонідівні Сергієнко з декількома запитаннями:
За цей рік, як власницею клубу, що зроблено – я маю на увазі не досягнення спортсменів, а розвиток інфраструктури?
– Ми, з огляду на свої можливості, завжди намагаємось розвиватись, а сили і натхнення дають нам наші спортсмени. Побудували нове поле для тренувань, дещо ще треба доробити, проте він майже на 99% готовий до експлуатації – ви це самі бачили. Проте в планах над ним будувати покриття – тобто це буде критий манеж, а надалі вже будемо добудовувати до нього нову стайню.
Наскільки важко далось це поле?
– Ви знаєте, коли це робиться з задоволенням, то не скажу, що це було дуже важко.
А у технічному плані?
– В мене проблем не було. В нас гарна команда, тому з нею можна гори здвинути з місця. Є бажання, а стимул – наші спортсмени. Тому робили з душею та думкою про те, що це нашій кінній родині приносить задоволення від умов роботи. Тобто можна сказати – вони нам приносять задоволення, а ми їм, працюючи над удосконаленням інфраструктури.
Альона Леонідівна, скажіть, наскільки за цей спортивний рік був рухомим склад ваших членів клубу? Хтось пішов, заявились нові обличчя? Двіж якийсь був?
– Він завжди є. З огляду не те, що я тут щодня і в день, і після роботи теж кожен день, то можу сказати, що деякі обличчя зникають, а нові заявляються. Багато нових, цікавих вершників прийшло до нас. Мені зараз дуже подобається змагальна атмосфера в клубі, приємно спостерігати за людьми, яких об’еднують коні і кінний спорт, які налаштовані на перемоги у всьому.
На ваш погляд з чим це пов’язане? Чому саме сюди приходять вершники?
– Вважаю що завдяки особливій атмосфері яка тут присутня. Всі ми її створюємо. Люди в нас цільоспрямовані, в клубі панує взаєморозуміння та повага одного до одного. Я вважаю це є основою для гарних умов праці та тренувань, планування майбутнього росту у кінному спорті й в житті. Я часто спостерігаю підтримку один одного, це чудовіо і необхідно для всіх нас. Люди, які знаходяться в нашому клубі – вони чудові, сильні і вони те, заради кого з задоволенням працюєш над розвитком інфраструктури клубу задоволення.
Наразі на території клубу спортивний сезон вже завершено, проте частина спортсменів готується буквально через декілька діб до від’їзду на Фінал Кубку України й надалі на міжнародні старти. У Вас особисто десь в глибині душі не виникає бажання самій взяти участь у таких змаганнях? Я маю на увазі спочатку як власниці клубу, а надалі як спортсменці?
– Дякую за запитання (посміхнувшись). На жаль поки ще не вистачає часу. Але хто знае, може колись і я розгляну себе в ролі вершниці-спортсменки. Ви як ніхто знаєте наскільки для мене важливі коні. Вже багато років, завдяки моїй доньці я відчуваю її підтримку, навіть он-лайн, тому, якщо вона колись вирішить, що мені варто перетнути спортивну планку, то я не буду заперечувати. Проте, наразі більше отримую задоволення від своєї головної спортсменки – Анастасії, хвилююсь, щоб вона гідно розпочала нові старти, а я вже, так би мовити, «на підхваті» в допомогу як у своє задоволення. Це також стосується і спортсменів нашого клубу. Вони та їх досягнення для мене дуже важливі, тому, дякуючи розвитку технологій, є можливість он-лай спостерігати за їх виступами. Наприклад, коли в Жашкові проходять змагання, я завжди викроюю час і спостерігаю за виступами наших спортсменів – я знаю всіх і дуже приємно, що більшість з них показують на таких стартах гідний результат. Зауважу, що особисто мені цього вистачає, бо сильний тренерський склад в клубі робить свою роботу на відмінно, а я отримую від цього задоволення і завжди вболіваю за них.
Десь в глибині душі відчуваєте що це вже фінал? Начебто й рік завершено?
– Так, щось є, але я вам скажу, що з огляду на швидкоплинність часу, навіть попри сирени та вибухи, рік пролетів непомітно, але для мене особисто він був дуже приємним, тому з надією на наші збройні сили, завдяки нашим захисникам та захисницям дивлюсь в майбутнє, здається, ні, я в цьому впевнена, що мине трохи часу, пройде зима й ми знов зустрінемось тут в нас, в нашому клубі й розпочнемо новий спортивний сезон, будуть нові старти, тому дуже великого суму немає.
Завершальним акордом Фіналу відкритих регіональних змагань «Horses of Anastasia Cup» 2025 року стали слова головного судді змагань – міжнародного судді Level 3 Марії Джумаджук вже під час розтавання на вокзалі: «Низький уклін всім, хто в ці осінні дні перебував на території клубу у будь-якій якості – всі ми дотичні до нашого улюбленого виду спорту, проте, головна подяка власниці КСК, яка, попри війну знаходить в собі бажання розвивати кінний спорт, сили, фінансові можливості та має підтримку родини».
Редакції журналу залишається також подякувати Альоні Леонідівні Сергієнко за її любов й повагу до людей, коней, кінного спорту в цілому, та побажати, вже у мирний час, розпочати в КСК «Horses of Anastasia» новий спортивний сезон 2026 року.
