«Основні принципи курс-дизайну на змаганнях з конкуру: Кваліфікаційний та рефреш-семінар ВФКС для курс-дизайнерів» – задля участі у заході під такою назвою, напередодні стартів Фіналу Кубка України з конкуру, в Жашків приїхали всі зацікавлені у набутті знань з основ побудови конкурних маршрутів. Одразу потрібно зауважити, що події такого масштабу в українському кінно-спортивному житті не було дуже давно, тому, на мій погляд, вона й викликала зацікавленість як серед тих, хто вже має офіційний статус курс-дизайнера, так і серед тих, хто по роду своєї діяльності (тренер, спортсмен) так чи інакше залучений до побудови конкурних маршрутів. Саме тому, і в цьому немає нічого дивного, що серед учасників семінарів ми побачили й Антона Гончаренка (1 категорія курс-дизайнера) й Дмитра Іващенко, тренерів Віктора Бабенко, Олександра Цапіна, спортсменів Євгена Лапу, Сергія Черних та багатьох інших. Кількість слухачів сягала 30. Зацікавленість в набутті знань проявили й наші стюарди Олег Задірака, Аіша Дика.
Окремо хочу наголосити на присутності також суддів, які мають звання судді національної категорії з подолання перешкод (наприклад Марина Матвєйчук, Ірина Пономарьова), так й 1-ї та 2-ї категорії (Анастасія Копішинська, Світлана Гончар), що цілком зрозуміло, бо їм всім за статусом потрібно перед початком маршруту прийняти його від курс-дизайнера й, за необхідністю, внести деякі корективи.
У призначений час куратор семінару та Голова Колегії суддів Ксенія Горбунова довела до відома учасників план роботи на всі дні та представила керівника – курс-дизайнера FEI 3 Level з Латвії Ivo Mikelsons та його асистента – курс-дизайнера національної категорії, Голову атестаційної комісії Колегії суддів ВФКС з курс-дизайну Сергія Жогова.
Перш ніж передати слово Іво з тим, щоб перейти безпосередньо до питань курс-дизайнерства, Ксенія Горбунова подарувала Іво нашу «фірмову» з логотипом ВФКС кепку, яку він одразу приміряв.
Понад 4 години тривала теоретична частина, що супроводжувалась демонстрацією відповідних документів, таблиць, схем, малюнків. Іво розпочав викладання теоретичного матеріалу з питання встановлення взаємозв’язку між головним суддею змагань та курс-дизайнером, та підкреслив, що неможливо все зробити вірно та зручно для вершника й коня без цієї складової.
По-перше – кожен маршрут має свою філософію, тобто конкретне цільове призначення: для дітей, аматорів – як правило вони виступають на підготовлених, досвідчених конях, а по висоті такій самій маршрут може бути призначеним для тих, хто стартує на молодих конях, які тільки роз починають свою спортивну кар’еру, і, як правило, допускають певну кількість помилок під сідлом навіть досвідчених вершників. Завдання маршрутів вже для дорослих вершників – протестувати рівень підготовленості свого коня. Тобто, все вище зазначене в першу чергу має мати на увазі курс-дизайнер перед початком своєї роботи на змаганнях (а краще заздалегідь).
По друге – кожен суддя з подолання перешкод має знати основи курс-дизайну і розуміти, що на дистанції означає 28 метрів, які відстані і для якої групи коней (вершників) можуть бути застосовані у системах та інше.
Таким чином, підсумував вище сказане, Іво ще раз підкреслив,що взаєморозуміння між головним суддею та курс-дизайнером це запорука гарних результатів спортивних пар.
Увагу учасників семінару його керівник спрямував й на особливості різних факторів складності маршрутів.
Одним з основних факторів є висота перешкод на маршруті. В першу чергу курс-дизайнер уважно дивиться на ці параметри, які зазначені у кожному Регламенті змагань – іноді там вживається слово «h до ….», що значно спрощую завдання курс-дизайнеру, а іноді просто стоїть цифра. Важливу роль відіграє ширина перешкод та відстань між ними Треба пам’ятати, сказав Іво, що для молодих коней та молодих вершників відстань на відкритому грунті між перешкодами не має бути 3 галопи – це для них дуже складно. Пролунала також порада що до першої та останньої перешкоди – тобто в яку сторону стосовно входу-виходу з конкурного поля їх доцільніше ставити, а це дуже важливо для дітей, аматорів та молодих коней. Ще на один фактор складності маршрутів звергнув увагу присутніх наш керівник – це світло (освітлення). Так, дійсно, ми всі неодноразово були свідками, коли на грунті в критому манежі з вікна падає світло на певну ділянку, яка значно по ступеню освітлення відрізняється від того, яке є на всьому маршруті – саме це може завадити коню та вершнику вірно розрахувати місце відштовхування. Також враховувати потрібно ступень освітлення в розминковому та бойовому манежах – вона має бути однаковою і цю вимогу курс-дизайнер разом з головним суддею мають ставити перед Оргкомітетом змагань. Друга порада стосовно цього фактору пролунала від Іво – курс-дизайнер обов’язково має враховувати сторону сходу та заходу сонця – не доцільно, щоб місця відштовхування були напроти сонця. Кольори перешкод, відкосів, банерів на огорожі конкурного поля, колір покриття (грунту) також фактори, на які потрібно звертати увагу під час побудови маршрутів. Саме з цього приводу Іво продемонстрував на екрані фото перешкоди та спитав в нас якого кольору верхня жердина. Навіть в залі не всі побачили її у темному кольорі, а тим більше, зауважив керівник – її не бачить кінь.
Можна з впевненістю сказати, що під час теоретичної частини в аудиторії спостерігалось повне взаєморозуміння між керівником та учасниками, які ставили йому різноманітні питання – від, як вирахувати без таблички норму часу, до доцільної кількості галопів в системах, де висота перешкод 140см, при швидкості руху 350м\хв. Іво дуже відкритий для спілкування та передачі свого багатого практичного досвіду, тож семінаристи з задоволенням сприймали його поради.
Проте, не тільки теорією ми займались в аудиторії – це була прелюдія, а завершальним акордом перебування в аудиторії стало виконання практичного завдання по кресленню маршрутів з заданим цільовим призначенням – для молодих коней, для дітей, та вказаним масштабом. Куратор заходу забезпечив слухачів олівцями та лінійками й ми взялись до роботи.
Зосереджені обличчя семінаристів свідчили про активну роботу мозку та увагу до майбутніх деталей маршрутів, які вже складались в уяві майбутніх курс-дизайнерів.
А далі було найцікавіше – після оформлення схеми маршруту кожен учасник представляв її на розгляд та оцінку керівників, яка обов’язково супроводжувалась порадами на майбутнє та невимушеним спілкуванням.
Проте, й на цьому наша робота в перший день семінару не завершилась. Надалі, всі хто планував взяти участь в іспиті були поділені на групи й вирушили разом з Іво та Сергієм Миколайовичем в манеж на побудову першого маршруту першого дня Фіналу Кубка України з подолання перешкод. Аналогічна робота тривала й в наступний день змагань – кожен мав змогу практично долучитись до співпраці з міжнародним курс-дизайнером і безпосередньо на конкурній арені вже ставити питання.
Наступний день проходив майже по аналогічному сценарію – робота в аудиторії (креслення маршрутів) та на бойовому полі. Такою методикою навіть не проведення семінарів, а дійсно практичного навчання, зацікавився й Президент ВФКС Андрій Мілованов.
До речі, що до методики роботи з семінаристами, вони таки потрапили на гачок закинутий Іво. Він потайки, після встановленого на бойовому полі напередодні ввечері маршруту, міг поміняти номерки на деяких перешкодах, прапорці, або взагалі переставити якусь з перешкод і чекав реакції претендентів на здачу екзамену. Це зайвий раз підкреслює важливість перевірки курс-дизайнером поля перед його відкриттям для огляду, в тому числі й Президентом кожного маршруту.
Що до безпосередньо самого екзамену – тут теж був застосований доволі неординарний підхід. Керівник брав до уваги не тільки теоретичні відповіді на виконані тестові завдання, а враховував також й свою оцінку, виставлену за презентовані схеми маршрутів. По завершенні екзамену всі претенденти на присвоєння (підтвердження) категорії, а їх виявилось 22 особи, отримали відповідний сертифікат ВФКС.
На завершення розповіді про таку цікаву подію в житті ВФКС взагалі, й Колегії суддів безпосередньо, хочеться висловити сподівання, що в питанні подальшої освіти наших курс-дизайнерів крига розтопилась та незабаром ми отримаємо нове поповнення в лавах українських фахівців. Шкода, що серед семінаристів ми не побачили багатьох тренерів та деяких провідних спортсменів конкуристів, суддів, стюардів, а також бажано й представників Оргкомітетів кінно-спортивних клубів, які приймають в себе змагання вищого рівня – такі знання зайвими не бувають.
З огляду на відгуки не тільки в живу під час семінару, а й на ті, які учасники залишили в групі у «Телеграмі», можу тепер письмово висловити величезну подяку Іво за таку роботу, яка для нього не робота, а поклик душі. Треба було бачити його обличчя під час вручення подарунка від Президента ВФКС Андрія Мілованова та воїнів Третьої окремої десантно-штурмової бригади наших славних ЗСУ, які підготували його як тільки почули, що до нас приїхав один з перших за роки повномасштабної війни офіційний представник Міжнародної Федерації кінного спорту. Вручення завершилось словами з Подяки ВФКС «Іво Мікельсон проявив непохитну віру в розвиток та процвітання Кінного Спорту України та впевненість у майбутніх успіхах українських вершників на міжнародній спортивній арені». Так, дійсно, зважитись на таку подорож та ще й власним транспортом, дано не кожному.
У Голови Колегії суддів та, за сумісництвом, куратора семінару Ксенії Горбунової була можливість поспілкуватись з Іво й в невимушеній обстановці обговорити результати проведеного семінару, почути його професійну думку що до ступеня обізнаності наших претендентів на звання курс-дизайнера хай поки 2-ї категорії, а також перспективи їх майбутньої роботи в цій якості на змаганнях в Україні. Мав час на спілкування з Іво й Президент ВФКС Андрій Мілованов, разом з представником міністерства молоді та спорту України Олександром Погуляєм, яких, безумовно, цікавила можливість подальшої співпраці з цим надзвичайно професійним та неймовірно людяним фахівцем.
