
Велика кількість змагань з виїздки значиться у міжнародному календарі 2025, але наприкінці року їх залишилось не так вже й багато. Одне з місць проведення змагань Pellbergen (Kronenberg) знаходиться у Голландії приблизно за 23 кілометри від містечка Venlo. Я знала, що декілька українських вершниць планували тут виступати й швиденько зібралась у мандри.
Якихось шість годин у дорозі з Німеччини, декілька пересадок з потяга на потяг, і ось я майже прибула. До наступного автобуса було 20 хвилин, все йшло за планом. Залишалось зробити останній ривок, але… Десь через годину з’ясувалось, що громадський транспорт мав свої плани – раптово рейси автобусів, що їхали майже до стайні, скасували. Google мені повідомив, що рейси скасовано аж до понеділка, а дістатись місця призначення можна було …вчора. Хто ж знав, що мене чекає така несподіванка.

На зупинці була купа велосипедів, тому такий віраж з автобусами ніяк не вплинув на місцевих мешканців, вони пересувались двоколісним транспортом і не звертали уваги на зміни розкладу. Але я не мала свого засобу пересування, а перспектива йти пішки якось не надихала.
Тож, врешті решт мені дуже пощастило бути врятованою групою підтримки української команди. Життя налагоджувалось. Один дзвінок друзям, скинута геолокація і через п’ять хвилин, о щастя, ми на місці. Одразу поринаємо у вир подій. Прибувають коневози, розвантажуються коні. Звична передзмагальна метушня. Навіть холодна погода та мжичка, що безперервно сіяла з неба, не зіпсувала піднесеного настрою. Далі заходимо у критий кінний комплекс і опиняємось у чарівному різдвяному просторі.
Всі арени яскраво прикрашені, атмосфера свята відчувається у повітрі. Ще більше позитивних емоцій додають зустрічі з українськими вершницями, з багатьма ми не бачились з початку повномасштабної війни.
Тут все йшло за регламентом. Наші спортсменки та всі інші учасники тренувались не тільки у манежах для розминки, а й знайомили своїх коней зі змагальними аренами, де вже наступного дня відбувались спортивні баталії.
Потім почалась підготовка до найважливішого етапу кожного турніру – до ветінспекції, яку було заплановано провести ввечері. Чималеньку кількість коней було заявлено на ветчек – 157 голів з 28 країн для участі у CDI3*/CDI1*U25/Y/J/Ch/P/YH.

В цілому коні пройшли виводку спокійно за виключенням декількох особливо ”гарячих персон”, один з яких мав своє бачення процесу – ходив на задніх ногах та, навіть, втік, але все завершилось добре.

Мене дуже порадувало що Україну представляли п’ять учасниць. Всі вони були допущені до першого дня змагань. На ветчеку ми побачили багато відомих вершників, але особлива увага присутніх була прикута до однієї з фавориток – представниці Великобританії Шарлотти Дюжардін, яка була заявлена на участь у Великому призі. Масштаб спортивної події можна збагнути переглянувши стартові протоколи – сорок вершників лише у Великому турі. Змагання тривали з восьмої ранку до самого вечора. Величезна крита спортивна арена дозволяла проводити старти одночасно на двох змагальних аренах. Розминка теж проходила під тим самим дахом. Один з трьох критих майданчиків розділили навпіл, і відповідно до стартових протоколів, з однієї половини вершники їхали на старт на Equi-Home Arena, з іншої на Hiplando Arena. Спортсмени не витрачали час на довгі переходи від розминки до старту, стюарди працювали у комфортних умовах, глядачі одночасно спостерігали й за змаганнями й за розминкою. Зручно було всім.
У Попередньому тесті для молодих коней 6 років стартувала впевнена і професійна Ірина Харченко та Olympic Louse. Забігаючи наперед зазначу, що у Фінальному тесті для цієї вікової групи вона посіла, як і у перший день, четверте місце.

Карина Пилипенко та Maximilian Von Donner брали участь у всіх трьох програмах Малого туру, однак потрапити до складу учасників їм вдалось в останній момент. Заявка довго була у листі очікування. Карина відкривала Малий приз, а відсотки отримані у Середньому призі №1 дали можливість взяти участь у Фристайлі (67,709 %) де за результатами жеребкування вона теж отримала перший стартовий номер. Виступати на початку завжди складно, але Карина, як завжди, показала м’яку та елегантну манеру їзди. Вершники Великого призу почали свої змагання о 14:25, а прикінцева пара стартувала о 21:01. Ще до початку тесту на трибунах значно побільшало глядачів, адже всі уважно спостерігали не тільки за виступами, а й за розминкою провідних спортсменів. Шарлотта Дюжардін в парі з Brave Heart на думку глядачів бездоганно виконали свою програму та отримали їх теплу підтримку. Але дуже уважні судді побачили деякі неточності, і з результатом 72,804% вона посіла друге місце, а переможницею стала представниця Нідерландів Маріке ван дер Путтен та Zantana (73,457%). На Equi-Home Arena, де проходив Великий приз, біля глядацьких місць було встановлено два екрани на яких в реальному часі демонструвались середні оцінки суддів за кожен елемент. Тому всі присутні могли бачити перебіг виступу і фінальний результат майже миттєво.
Завершальною програмою п’ятниці став Командний приз серед юніорів. Для українки Тетяни Соколової це був перший виступ після зміни місця тренувань та тренера. Вона має гарного перспективного, активного семирічного коня Nobilisyade Nvdw й бажання досягти з ним повної взаємодії у новій для неї юніорській категорії. Цей старт дав вершниці великий поштовх та натхнення до реалізації поставленої мети.
Завершився перший змагальний день церемонією нагородження переможців та призерів, яку проводили майже опівночі в пішому строю. Протягом стартів всі ми вболівали за кожну нашу вершницю та дуже зраділи побачивши Анастасію Чердак на п’єдесталі пошани. У тесті для молодих коней 5 років вона посіла третє місце (78,400%). Її молодий, ефектний та енергійний Usian Begijnhoever справив приємне враження на суддів, які оцінювали цей виступ. Настя успішно дебютувала на такій великій закритій арені. В цій же програмі брали участь Ірина Харченко з Florian Great ST (69.800%) та Софія Константинівська в парі з S-Line SK (67.200%). Згідно з регламентом, до другого дня змагань було допущено лише десять учасників. Тому, на жаль, цілеспрямовану та працездатну Софію ми не побачили в стартовому протоколі, проте судді дали позитивні коментарі що до їх виступу.
У суботу почались наступні старти, хвилювання та емоції. На жаль у мене не було можливості залишитись на довше і додивитись всі виступи, але всі ми, завдяки додатку Equipe, можемо знайти офіційні результати міжнародних та деяких регіональних змагань.

Можу сказати, що й на змаганнях, й всередині нашої маленької української діаспори була дуже доброзичлива та тепла атмосфера. Всі допомагали та підтримували одне одного. Ми слідкували за часом початку виступів наших дівчат та переходили від арени до арени, спілкувались після стартів. Було дуже душевно. Велика вдячність всім батькам, сім’ям та помічникам наших вершниць. Завдяки їх підтримці Україна була представлена на міжнародній арені у такому престижному турнірі.
Від себе особисто, та, впевнена, що мене підтримають всі українські спортсмени, хочу побажати нашим невтомним вершницям подальших успіхів, прогресу, нових досягнень, а всім нам якнайшвидшої перемоги та мирного неба.