В черговий раз спортсмени, тренери, обслуговуючий персонал кінно-спортивних установ, які взяли участь у відкритих регіональних змаганнях з подолання перешкод у Львові «Equicor Santa Open Tour», впевнились у душевному прийомі зі сторони адміністрації клубу.
За бажанням можна було обрати стайні різного класу для розміщення своїх чотириногих помічників, готельні номери на будь-який смак. Різдвяний настрій створювало все навколишнє вбрання й в середині приміщень й зовні, та досить неочікувана гарна погода.
Особливо привабливо виглядав комплекс ввечері, коли все навколо сяяло різнокольоровими барвами. До послуг охочих працював Спа-комплекс «Три стихії» з 50 метровим басейном, саунами, масажним кабінетом.
Навіть суддям вдалось викроїти декілька годинок на відпочинок.
Одразу хочу звернути увагу наших читачів на відношення адміністрації, всіх працівників КСК на ну дуже уважне ставлення до пропозицій суддівської бригади що до вдосконалення місця роботи, бо знаходитись там доводиться іноді до 10 годин на добу. Ми вдячні за тепле – за склом – приміщення, за термінове – буквально протягом 30 хвилин – облаштування підвісного монітора для фіксування результатів проходження маршрутів, за презентики по закінченню турніру на згадку.
Весь час проведення турніру поряд з нами працювала бригада швидкої допомоги з досвідченим персоналом та повним, як-то кажуть, «фаршем» обладнання та ліків. Я навіть спершу впала в ступор, коли лікар на мандатній хотів почати перевіряти у спортсменів допуски до змагань.
Змін у складі суддівської бригади у порівнянні з першим турніром не відбулось, тож працювали дуже злагоджено: курс-дизайнер Сергій Миколайович Жогов з асистентом Юрієм Дулею, головний суддя Ірина Пономарьова, судді Віра Кириченко та Марина Матвейчук, головний секретар Анна Швецова з секретарем Анастасією Жосан, на електронному обліку часу Владислав Андріюк, та ведучий – Руслан Каганович, який згодом чудово «перетворився» у Святого Миколая.
Неоціненну підтримку та допомогу нам постійно надавав працівник КСК Андрій Балук. Роботу стюардів очолила Лариса Калініченко, з якою поряд працював Андрій Пономарьов та Ірина Юрченко. Ми вдячні Оргкомітету «Equicor Santa Open Tour» за дотримання відповідно до «Положення про офіційних осіб змагань з кінного спорту» потрібної кількості осіб у складі суддівської бригади, чим іноді «грішать» інші Оргкомітети.
Щоденно о 9-й годині на території КСК (до речі не тільки під час змагань) всі присутні вшановували пам’ять тих, хто віддав своє життя під час цієї клятої війни росії проти України. Вершники, по можливості, також зупиняли своїх чотириногих помічників, з тим, щоб віддати шану загиблим.
Шикарний манеж, поділений навпіл, дозволив проводити там й розминку, й, безпосередньо, старти, в яких щоденно брало участь біля 100 спортивних пар. Помірятись силами приїхали представники не лише Львівської, а й Закарпатської, Чернівецької, Рівненської, Хмельницької, Волинської, Івано-Франківської, Тернопільської, Київської та Запорізької областей.
З огляду на відсутність заявок від наших великих кінно-спортивних клубів «Equids Club», «Кlimenko Stable», «Tyshchenko Horses Club», Оргкомітет «Equicor Santa Open Tour» заздалегідь прийняв рішення про перерозподіл заявленого призового фонду з розрахунку на більшу кількість учасників у маршрутах меншої висоти, що дозволило переможцям і призерам отримати гідні нагороди у додаток до пам’ятних призів.
Перший день змагань розпочався хвилиною мовчання та коротким вступним словом директора турніру Ольги Дзидзан, яка привітала всіх присутніх, висловила подяку за приїзд до їх КСК на різдвяне свято та оголосила турнір відкритим.
Щодо показаних спортсменами результатів, то умовно висвітлити їх результати можна з огляду на висоти маршрутів та, відповідно, групи – відкритий клас, діти та аматори. Проте одразу звертаємо увагу читачів – не є завданням статті журналу дати перелік ВСІХ переможців та призерів. Ми робимо акцент на групи та результати в них лише деяких спортсменів, або спортивних пар. (Шкода що редакція має лише обмаль фото безпосередньо з маршрутів, але наступного разу врахуємо цю ситуацію).
Серед наймолодших вершників, які змагались в групі «діти» на висотах від 50 до 100 см.- а їх налічувалось до 10 більшість долали маршрути без штрафних очок. Ми побачили тут деяких наших «знайомих» з літнього турніру – в першу чергу я маю на увазі Нестора Волошина, про якого ми згадували в нашому матеріалі, але цього разу він стрибав вже на іншому коні – Флор де Ліз та двічі ставав переможцем на маршрутах 90 та 100 см., з чим вітаємо його тренера Олега Семко. Треба наголосити на доволі гарних виступах, але вже на нижчих висотах, й вихованців Олександра Красія – Валерії Мойсеєнко, Анни Малюванчук, спортсменів тренера Поліни Гарапенчук Катерини Юрковської та Злати Жукотанської.
Кількість вершників-«аматорів» коливалась протягом турніру від 2 до 9 на різних висотах. Більшість з них представляли різні клуби Львівської області та проходили маршрути відповідних висот в основному без штрафних очок. Серед призерів можна відмітити Анну Яценко, Марту Пухай, Анну Свердик, Юлію Шапчук, Вікторію Кудлай, а на більш високих маршрутах Яну Стретович, Наталію Андрущак.
Наймасовими за кількістю учасників були випробування в групі «відкритий клас». В маршрутах висотою від 50 см. до 110 см одним з лідерів була власниця коня Хакер Катерина Нестеренко, двічі призи за перемогу отримала Наталія Безугла з Джексоном. Випробували можливості своїх коней в цьому класі й майстри спорту Артур Гафілін, Богдан Дзидзан, Михайло Кирилюк, Анастасія Приходько.
Доречно дещо більшу увагу приділити перебігу боротьби за призові місця у найскладніших маршрутах, бо вони найвидовищні для глядачів, та й самих спортсменів.
Перший день турніру – висота 120 см. Лише 5 спортивних пар вийшли на старт маршруту на чистоту та швидкість, й саме завдяки швидкості перемогу здобув Артур Гафілін в парі з Болівією Флеш. Роман Ведмідь з Ла Скалою посіли другу позицію, а на третю вийшла Анастасія Гелка з Елджі. В маршруті з перестрибуванням на аналогічній висоті у наступний день склад учасників на 120 см змінився майже повністю, проте тут запекла боротьба за перше місце розгорнулась між двома учасниками, які здобули це право у перестрибуванні. Обидві пари фінішували також без штрафних, але час зіграв на сторону Сергія Єременко – не підвів його Ед Ширан.
Максим Бойко з його підопічним Колізеєм посіли другу позицію, а на третьому місці ми знов побачили Анастасію Гелку.
У передостанній день емоційна напруга зросла. Ми стаємо свідками маршруту у 130 см. скоріш за все саме його учасники вийдуть на бойове поле в маршруті з максимальною висотою, але до цього ще треба було почекати. Вероніка Кравець-Траст Енджел, Роман Ведмідь-Ла Скала, Артур Гафілін-Болівія Флеш – саме в такому порядку ці пари розташувались відповідно до часу у другої фази маршруту №12.
Заключний день турніру. Ті спортивні пари, які не відважились на участь у Гран Прі, взяли участь у маршруті висотою 115 см. На старт вийшло 14 спортивних пар, з яких лише п’ять завершили його без штрафних очок. Перемогу, завдяки кращому часу, здобула триборка Анастасія Приходько в парі з Музою. Буквально сотими секунди поступився їй Сергій Єременко з Ед Шираном.
Нарешті Гран Прі. Висота 135-140 см. Три, лише три пари! І лише Вероніці Кравець потрапити до перестрибування завадили аж 16 штрафних, проте ані Анастасія Гелка з Елджі, ані Роман Ведмідь з Ла Скалою свій шанс не втрачають і потрапляють у перестрибування. На старті Роман Ведмідь. Чисто долає одну за одною перешкоди, здавалось все, завершальна 11, але сама вона не підкоряється Роману – руйнування, а це 4 штрафних.
На відміну своїх суперників, Анастасія Гелка відпрацювала просто на відмінно. Тож ми отримали в обличчі представниці КСК «Migovo Stable» переможницю, яка нещодавно працює з тренером Володимиром Копиловим.
На завершальне фото поряд з переможницею та призерами виходить вся суддівська бригада та члени Оргкомітету
Згодом, по закінченню церемонії нагородження, судді та глядачі оплесками проводили переможницю та призерів.
Під час «Equicor Santa Open Tour» мені вдалось буквально декілька хвилин поспілкуватись з власницею клубу Оксаною Павлівною Писарчук й отримати від неї коротенькі відповіді на декілька запитань:
Другий масштабний турнір в житті Вашого клубу. Який з них важчий?
– Першій, звичайно перший був важчим, другий – легше. Вже якийсь досвід, нам вже не так лячно, сподіваюсь наступні будуть ще легшими.
За період між цими двома турнірами що вдалось зробити?
– Якщо дуже-дуже коротко, то більше автоматизувати всі процеси підготовки та проведення змагань.
На порозі 2026 рік. Які плани на майбутнє?
– Сподіваємось зайняти певну нішу в офіційному Календарі змагань ВФКС і проводити змагання на регулярній основі.
На який рівень змагань претендує Ваш КСК з огляду на те, що це тільки другі відкриті регіональні змагання?
– Ми готові на Чемпіонати та Кубки України попри ще не дуже великий досвід проведення – умови та бажання є.
Сподіваюсь мене підтримають всі хто вже мав змогу побувати на цьому комплексі та взяти участь у змаганнях – ВЕЛИКЕ ДЯКУЄМО!
