На обкладинці цього номера — Максим Сахно. Його історія з кінним спортом розпочалася ще у 14 років у Сумах. Першим тренером Максима була Олена Стоян, а вже у 18 років він працював на стайнях у Європі. Коні стали для нього значно більшим, ніж просто роботою.
— Максиме, що дали тобі ті роки роботи з кіньми?
— Я зміг глибше зрозуміти деякі аспекти поведінки коней та відчути силу відповідальності людини, яка з ними працює.
— Потім розпочалася війна. Рішення вступити до лав Збройних сил України ти прийняв сам?
— Так. Це було самостійне і свідоме рішення.
Влітку 2023 року Максим отримав тяжке поранення.
Після лікування, вже під час реабілітації, він дізнався про ще одну сторону добре знайомого йому кінного спорту — паралімпійську.
— Можна сказати, що це стало для тебе переломним моментом?
— Так. Я почав занурюватися в нову для мене сторону кінного спорту, яка надавала сил та жаги до життя.
— У вересні 2024 року разом зі своєю тренеркою Оленою Гармаш ти поїхав до Парижа на Літні Паралімпійські ігри. Чому для тебе була важливою ця поїздка?
— Мені дуже хотілося на власні очі не тільки все це побачити, а й поспілкуватися з членами паралімпійської збірної України.
Поїздка до Парижа дала Максиму не лише нові враження. Після повернення він уже чітко розумів, у якому напрямку хоче рухатися далі.
— Який головний висновок ти зробив після Парижа?
— У нашій країні, яка потерпає від звірств російської агресії, потрібна власна система розвитку паракінного спорту.
— Саме тому ти очолив відповідний департамент у ВФКС?
— Так. Я зрозумів, що хочу не просто сам повернутися до коней, а маю зробити все від мене залежне, щоб така можливість була й в інших українців, які мають інвалідність.
І, мабуть, саме ці слова найкраще характеризують Максима Сахна.
Повернутися самому — надзвичайно важливо. Але, пройшовши власний непростий шлях, захотіти допомогти пройти його іншим — це вже значно більше.
Сьогодні Максим знову поруч із кіньми. А його власний досвід став основою для нової мети — розвитку паракінного спорту в Україні та створення можливостей для тих, кому кінь так само може допомогти віднайти нові сили й новий шлях.
Саме про це наша обкладинка. Про силу, яку не завжди видно ззовні.
Силу, яка — всередині.
