На цьому турнірі з 23-26.04.2026р Україну представляли Перелигін Олег, Томочко Микола, Лінінг Поліна, Паращенко Ольга та Костів Ольга.
Хоч дорога була довгою і виснажливою, кожен член команди боровся за свої цілі та вкладав всі сили в забезпечення свого гідного виступу протягом трьох днів.
В перший день змагань, де спортивні пари показують майстерність у виїздці коня під час манежного тесту, наші вершники отримали наступні оцінки:
Першою на старт міжнародного турніру рівня 1* вийшла Ольга Паращенко, для якої цей виступ став дебютом на міжнародних змаганнях такого рівня. Разом із Фантазером спортивна пара отримала 34,1 штрафних очок, продемонструвавши достойний результат і хороший початок турніру.
У програмі 3*L Микола Томочко та Теджен впевнено пройшли манежний тест, отримавши 32,8 штрафних очок, що дозволило парі посісти 4-те місце серед усіх учасників програми після першого дня змагань. Це стало сильним стартом та чудовою заявкою на подальшу боротьбу.
Поліна Лінінг та Санхара у програмі 3*S завершили манежну їзду з результатом 61,5 штрафних очок. Попри не зовсім вдалий виступ у манежній їзді, пара не втратила бойового настрою та продовжила боротьбу в наступних етапах змагань.
У тій же програмі 3*L Олег Перелігін та Корвет Стінгрей завершили перший день із результатом 38,6 штрафних очок, зберігаючи хороші перспективи перед наступними стартами.
Ольга Костів в програмі ССІ 2*S відпрацювала тест в парі з Магнатом з результатом 32, 4 штр.оч.
Наступний день став надзвичайно насиченим та емоційним, адже програма 3*L стартувала на кросі, учасники 1* долали маршрут конкуру, а вершники 3*S спершу мали відстрибати конкур, а вже після перерви вийти на один із найскладніших етапів триборства – крос.
Микола Томочко та Теджен на кросі отримали штрафні очки за перевищення норми часу та руйнування бар’єру. Проте навіть цей результат дозволив парі впевнено продовжувати боротьбу за головну мету – отримання кваліфікації, до якої вони впевнено крокували протягом усього турніру.
Олег Перелігін та Корвет Стінгрей розпочали крос дуже впевнено та якісно відпрацювали перші дев’ять перешкод на дистанції. Однак, на превеликий жаль, десята – система – стала вирішальною для спортивної пари, бо після виходу з води на перешкоді 10-С Олег зазнав падіння. На щастя, найголовніше – із вершником і конем усе добре. Попри прикрий момент, ця ситуація стала ще одним досвідом, який є невід’ємною частиною великого спорту.
Ольга Костів на на дистанції кросу отримали лише 0,8 штр.очка за перевищення норми часу.
Ольга Паращенко та Фантазер у цей день чисто подолали маршрут конкуру, отримавши лише незначні штрафні очки за перевищення норми часу, що дозволило їм зберегти шанси на успішне завершення змагання.
Для Поліни Лінінг та Санхари день видався особливо складним і насиченим. Після конкуру, який пара завершила з 4 штрафними очками, вони того ж дня вийшли на старт кросу. Спортивна пара чисто подолала дистанцію, отримавши лише незначні штрафні за декілька секунд перевищення норми часу. Саме на цьому етапі їхні змагання завершилися, залишивши цінний досвід та нові цілі на майбутнє.
Останній день турніру став завершальним випробуванням для наших спортсменів. Ольга Паращенко та Фантазер стартували на кросі, де впевнено та гідно долали маршрут, демонструючи витримку, характер і хорошу взаємодію. На жаль, на 18-й системі пара отримала третю закидку, що означало зняття зі змагань. Попри це, їх виступ став важливим кроком уперед і неоціненним міжнародним досвідом.
Микола Томочко та Теджен завершували турнір маршрутом конкуру. Попри два руйнування перешкод, результат виявився достатнім для досягнення головної мети – отримання кваліфікації, що стало важливим досягненням для спортивної пари.
В своїй категорії 2* S Ольга Костів з невеличким штрафом завершила триденне випробування з загальним результатом 37,7 штрафних.
Хочу зазначити, що попри всі труднощі, хвилювання та непростий шлях до цих стартів, протягом усього турніру особливо відчувався сильний командний дух. Команда працювала як єдине ціле: підтримували одне одного у складні моменти, раділи успіхам і допомагали не втрачати мотивацію після невдач. Саме ця взаємо підтримка, згуртованість і позитивна атмосфера стали невід’ємною частиною змагань та допомогли пройти цей непростий шлях разом. Попри всі виклики, турнір став важливим досвідом, новим етапом розвитку та черговим підтвердженням того, що українці не здаються!
Я попросила наших вершників коротко розповісти про свої емоції, результати та дати їм оцінку:
Микола Томочко: Турнір Strzegom Spring Open в цьому році залишив надзвичайно яскраві враження та вкотре підтвердив статус одного з найкращих турнірів з триборства у Європі.
Цього разу ми з Тедженом їхали для участі у програмі 3*L, оскільки планували отримати кваліфікацію для більш складного рівня. Загалом я дуже задоволений результатом, а особливо професійністю та майстерністю коня, який вкотре показав свій бойовий характер. Всі три дні змагань по трьох дисциплінах були для нас з Тедженом достатньо вдалими та результативними. Особливо порадував результат манежної їзди, який насправді був для нас з Тедженом найкращим за весь наш спільний досвід на міжнародній арені. Після виступу 1-ї частини спортивних пар в нас було 3-тє місце.
У підсумку ми посіли 4 місце серед 16 учасників з результатом 67,2% (32,8 штр.оч.). Щодо польових випробувань, то крос рівня CCI3*-L на Strzegom Spring Open вважається одним зі складних випробувань у триборстві. Його дистанція в цей раз була 4570 метрів при швидкості 550 м/хв і нормі часу 8 хвилин 18 секунд. Окрім бажання закінчити крос чисто і максимально приблизно до норми часу, також важливим є наступний день змагань, який включає проходження ветеринарної інспекції та конкур висотою 120 см. Фактично на третій день перевіряється здатність коня до відновлення після кросу. Ми з Тедженом доволі успішно справились з цією задачею, пройшли ветеринарну інспекцію без жодних зауважень і завершили маршрут конкуру.
У підсумку трьох днів ми, як пара, отримали кваліфікацію на вищий рівень (4*) а я, як вершник, отримав міжнародну категорію D. Але головне те, що кінь швидко відновився, що дозволяє будувати подальші плани на участь в наступних стартах. Безумовно, все це було б неможливим без людей, які були поруч та супроводжували нас в цій поїздці. Їх підтримка та допомога відчувалась на кожному етапі змагань. Всі хто був в команді підтримували та вболівали один одного, що є необхідною умовою для досягнення результату. Особливо хотілось б подякувати перевізнику Коновалову Віктору та водію Коваленку Віталію, завдяки професійності яких дорога була легкою, безпечною та швидкою, в тому числі й проходження кордону.
Поліна Лініг: Участь у міжнародних змаганнях це завжди велика відповідальність, яка супроводжується емоційним і фізичним навантаженням. Перший день для нашої пари, на жаль, виявився не таким вдалим, як очікувалось. Емоційне напруження, пов’язане з дебютом у міжнародній програмі 3*S та відсутність тренера поруч, вплинуло і на мене, і на кобилу, що призвело до нервового манежного тесту, втім результатами другого дня я повністю задоволена, адже ми змогли зібратись та показати свій максимум на кросі, завершивши його з «0» на дистанції та гарно проїхали конкур. Несподіванкою для мене було проведення двох дисциплін в один день, але для нашої пари це не стало суттєвою проблемою.
Організація змагань рівня 3* в Європі знаходиться на значно вищому рівні, ніж в Україні. Складність перешкод та маршруту загалом є вищою, поряд з цим, перешкоди є безпечнішими до подолання. Великі поля з гарними грунтами дають можливість парам показувати свій максимум. Багато нюансів продумано для комфорту та здоров’я коней, наприклад місткості з льодом на фініші кросу, багато полів для різних видів робіт та випасу. Змагання залишили у мене багато позитивних вражень та дали можливість вдосконалити свої практичні навички та теоретичні знання, тож зараз ми знаємо наші сильні та слабкі сторони і працюємо над їх вдосконаленням.
Ольга Паращенко:
Загалом я задоволена своїм виступом протягом усіх трьох днів, адже вдалося зберігати стабільність і поступово покращувати результати. Звичайно, були окремі моменти, які потребують доопрацювання, але в цілому я відчуваю позитивну динаміку та прогрес. Цей старт дав мені чітке розуміння того, над чим потрібно працювати далі для покращення результатів: насамперед це точність у виїздці, ритм, швидкість і баланс на кросі, а також стабільність у конкурі. Хочу більше уваги приділити витривалості коня та нашій взаємодії на складних технічних елементах. Рівень організації змагань був дуже високим. Поле було якісно підготовлене, ґрунти – відмінні як на кросі, так і на конкурному та виїздкових полях. Бар’єри сучасні, різноманітні та безпечні. Окремо хотілося б відзначити роботу курс-дизайнерів і лояльні умови для коней: було дозволено гуляти, пасти коней, їздити та, навіть, стрибати на розминці кросового поля, що давало можливість познайомити коня з новим середовищем без зайвого стресу. Умови для учасників і коней були комфортними, а стайні – зручними.
Особливо сильне враження справили поля для кросу: щільна трава, гарний м’який ґрунт, а ями одразу засипалися, що свідчить про високий рівень догляду за трасами та організації. Атмосфера змагань була надзвичайно приємною – відчувалася підтримка як від організаторів, так і від інших учасників. База залишила дуже позитивне враження: усе продумано, зручно, і видно, що в організацію було вкладено багато роботи. Ще хочу звернути увагу наших триборців, якщо порівнювати рівень складності, то можна сказати, що в Європі програма 1* зазвичай є більш технічною, особливо це відчувається на кросі, де більше комбінацій і складніші завдання для пари. Україні ще потрібно багато надолужити у підготовці триборців до міжнародних стартів, адже на сьогодні програма 1* в Європі за складністю майже відповідає українській 2*. Загалом враження від старту залишилися дуже позитивними та такими, що надихають – після таких змагань хочеться ще більше працювати, розвиватися і повертатися сюди знову.
Олег Перелигін: Чергова поїздка на міжнародні змагання для мене та мого партнера Корвета Стінгрея почалась так само, як і всі минулі роки. Не маючи точної інформації щодо того з ким, як, і коли поїдемо – ми готувались до цього турніру. Попри складну ситуацію, яку, як дехто вважав неможливо було вирішити, наші поважні товариші Коваленко Віталій та Коновалов Віктор допомогли, та просто врятували нашу команду, надавши можливість нам все ж дістатись Шегома в комфорті та безпеці.
По приїзду нас зустріла звична нам затишна атмосфера. Ми ознайомилися з програмою змагань, почали підготовку до манежного тесту та перегляд кросу. Манежний тест ми проїхали, як на мене, задовільно. Після перегляду кросу я зрозумів що траса не легка, але ми до цього були готові. Настав день польових випробувань. Розминка була вдала та правильна. Ми з Корветом чудово прийняли старт – я відчував його та свою впевненість в тому, що ми робимо. Але, майже на середині кросу, в нас склалася невдала ситуація. На виході зі звʼязки після води в системі abcd сталося падіння. Але, дякувати Богу, зі мною і з конем все добре. Звісно я засмутився, бо мені потрібно було дострибати 3*L заради отримання кваліфікації. Прикро, але нічого не поробиш.
Проте на цьому моя подорож за кордон не закінчилась. Ввечері мені зателефонував Сергій Черних, так би мовити, підтримати. Під час розмови він запропонував мені таку ідею – поїхати в Сопот, щоб все ж спробувати отримати кваліфікацію за якою початково я приїхав в Шегом. Мені ця ідея сподобалась, тому одразу приступив до її реалізації. Заявка, транспортування, документи та купа іншого. Але, як показала практика, з оформленням документів та перевезеннями за кордон – Українці просто так не здаються. Після закінчення змагань в Шегомі, коли вся команда вже збиралась додому, для мене весь квест тільки починався.
Все почалось з того, що залишався один день до завершення подачі заявок в Сопот, тож я набрав Пономарьова Андрія Олександровича, бо попередньо ми це все узгодили – він зробив заявку. З цим він мені дуже допоміг. Потім стало питання де в Польщі можна залишити коня на 7 днів перед змаганнями в Сопоті. На мою вдачу в Щегомі з нами ще стартувала українка Оля Костів, яка на цей час базується на стайні Фацімех – тож ми попросили її зв’язатись з цього приводу з власниками стайні, яка знаходиться по дорозі до кордону, на що отримали позитивну відповідь.
Однак мені необхідно було повернутися в Україну на декілька днів для переоформлення документів. Дякувати Богу з нами була Аглоткова Анна, яка і погодилася залишитися з конем для підтримки тренінгу та подальшої допомоги на змаганнях, тому, що один я б це все не вивіз. Тож з командою я повернувся в Україну, та чекав доки підготують документи для перетину кордону. Після того як все було готово знов вирушив в Польщу де мене чекав мій кінь, і де я продовжив підготовку до змагань. На базі мені надали всі необхідні умови для тренування та можливість пострибати на триборному полі. За що їм щира вдячність. Але на цьому складнощі ще не скінчилися, оскільки до Сопота понад 600 км, тож необхідно було вирішити яким чином транспортувати коня. В цьому мені дуже допомогли знову ж Оля Костів та її хлопець Максим, які допомогли знайти причеп в оренду та надали свої власне авто для транспортування. За що я дуже їм вдячний.
Настав день Х. Раненько вранці ми з Анною та Корветом вирушили в Сопот. Дорога була вдалою. По приїзду ми пройшли всі стандартні процедури. Змагання почалися з манежного тесту, який видався не таким вдалим як в Шегомі, але достатньо вдалим для кваліфікації.
Крос для мене здався не таким складним як в Шегомі, але все ж були присутні надскладні звʼязки. В кінцевому результаті крос ми з Корветом пройшли вдало. – чисто та в норму часу. Я був дуже задоволений нашою з ним роботою.
Після кросу ми вдало пройшли ветеринарну інспекцію та нас допустили до конкуру, який ми відстрибали чисто в норму часу посівши по сумі трьох днів шосте місце з тринадцяти пар.
Тож ми отримали кваліфікацію на 4*S!
Ось такою для мене та мого партнера видалась поїздка в Шегом, яка закінчилася в Сопоті. Де ми, попри все, виконали поставлену задачу. Дякую всім хто допомагав, підтримував та вболівав. Для мене було приємно чути слова підтримки від усіх знайомих, рідних та близьких. Додамо, що одразу на цей результат відгукнулась вітанням Всеукраїнська федерація кінного спорту.
